Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянувши у порядку попереднього провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Картошка"до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання незаконним та скасування рішення №0001302340 від 11 лютого 2010 року,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Картошка" звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції м. Вінниці про визнання незаконним та скасування рішення № 0001302340 від 11.02.2010 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2010 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права скаржник ставить питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та просить прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівниками ДПІ у м. Вінниці проведено перевірку господарської одиниці належної ТОВ "Картошка"- кафе "Steak Hause", розташованого за адресою: м. Вінниця, пр-т Юності, 18, за результатами якої складено акт від 30.01.2010 року.

Відповідно до Акту, позивачем порушено п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: у п. 2.2.14 акту зазначено наступне: не забезпечено щоденне друкування та зберігання фіскальних звітних чеків в книзі обліку розрахункових операцій за слідуючі робочі дні підприємства: 1) 01 липня 2009 року (Z-звіт) № 1780, 2) 06 серпня 2009 року (Z-звіт) № 1816, 3) 01 вересня 2009 року (Z-звіт) № 1843, 4) 14 вересня 2009 року (Z-звіт) № 1856, 5) 01 листопада 2009 року (Z-звіт) № 1904, 6) 13 листопада 2009 року (Z-звіт) № 1918, 7) 01 грудня 2009 року (Z-звіт) № 1937, 8) 01 січня 2010 року (Z-звіт) № 1968, 9) 07 січня 2010 року (Z-звіт) № 1974, 10) 12 січня 2010 року (Z-звіт) № 1979, 11) 18 січня 2010 року (Z-звіт) № 1985, дані звітні чеки (Z-звіти) відсутні в книзі обліку розрахункових операцій в кількості 11 (одинадцять штук). Згідно дозволу розміщення на території об'єкту благоустрою закладу сфери громадського харчування, виданого Управлінням розвитку споживчого ринку та послуг Вінницької міської ради від 09.04.2008 року за № 360, який діє по 01.03.2010 року, кафе Hause", що знаходиться за адресою: м. Вінниця, пр-т Юності, 18, працює не цілодобово, а з режимом роботи з 12:00 до 24:00 год.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення від 11 лютого 2010 року № 0001302340 про застосування до ТОВ "Картошка"штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3740,00 гривень.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області.

За результатами розгляду скарги на рішення податкового органу № 0001302340 від 11.02.2010 року позивач отримав рішення ДПА у Вінницькій області від 09.04.2010 року № 8167/10/25-009 про залишення рішення без змін, а скарги - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон України № 265/95-ВР (265/95-ВР) ) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п. 4 ст. 17 Закону України № 265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону (265/95-ВР) до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій усі спірні фіскальні звітні чеки були надруковані та вклеєні до КОРО наступного дня, а саме вночі на протязі декількох годин, тобто позмінно, за кожну відпрацьовану зміну касового апарата.

Поряд із цим, порівняння аналогічних фіскальних звітних чеків, роздрукованих на наступний день за 29.06.2009 року, 04.08.2009 року, 05.08.2009 року, 30.08.2009 року, 15.09.2009 року, 16.09.2009 року, 02.11.2009 року, 02.12.2009 року, 03.12.2009 року, 08.01.2010 року, 13.01.2010 року, 14.01.2010 року, 19.01.2010 року, 20.01.2010 року, з врахуванням дати початку (12:00 год.) та закінчення роботи закладу (24:00 год.), дає підстави вважати, що позивачем були виконані вимоги законодавства щодо щоденного друкування фіскальних чеків, а затримка на декілька годин була об'єктивно обумовлена.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що рішення суб'єкта владних повноважень щодо невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків № 1780, № 1816, № 1843, № 1856, № 1904, № 1918, № 1937, № 1968, № 1974, № 1979, № 1985 є необґрунтованим, а тому підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"не вбачається.

В матеріалах справи міститься постанова Ленінського районного суду м. Вінниці у справі № 3-1309/2010 від 12.03.2010 року про закриття провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_4, яка працює адміністратором ТОВ "Картошка", за відстутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, якою передбачено, що порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг - тягне за собою накладення штрафу.

Дана постанова набула законної сили та не була оскаржена сторонами та опротестована прокурором.

Положення статті 72 КАС України визначають підстави для звільнення від доказування.

Так, відповідно до частини 1 вказаної статті обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вірним є висновок судів попередніх інстанцій, що зазначене вище судове рішення в даному випадку для адміністративного суду є підставою для звільнення від доказування щодо факту порушення відповідною стороною (позивачем) вимог законодавства щодо проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, оскільки ці обставини були предметом розгляду у справі про адміністративне правопорушення.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, зроблених відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючись статтями 220, 220-1, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці відхилити, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2010 року –залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.