Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

У серпні 2008 року Кумачівська сільська рада Старобешівського району Донецької області звернулась з позовом до Малого спільного підприємства "Біона" про визнання нечинним державного акту на право постійного користування землею виданого Малому спільному підприємству "Біона".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.07.2008 року управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Донецькій області було здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства у ході якої було встановлено, що рішення від 22.02.1996 року на підставі якого відповідачу було видано державний акт не відповідає вимогам Земельного кодексу (2768-14) , що діяв в той час.

Постановою Старобешівського районного суду Донецької області від 26 серпня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2008 року, позов задоволено частково. Визнано недійсним державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ДН № 004830 виданий Малому спільному підприємству "Біона" 14.12.1996р. Крім того, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, поновив пропущений строк звернення та визнав недійсним рішення Кумачівської сільської ради від 15.07.1993р. "Про виділення земельної ділянки МСП "Біона"для будівництва переробного комплексу".

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій Мале спільне підприємство "Біона" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та закрити провадження у справі, посилаючись на те, що при прийнятті зазначених судових рішень було порушено норми процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга, підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Кумачівської сільської ради народних депутатів від 22.02.1996 року, яке скасовано рішенням Кумачівської сільської ради №5/24-146 від 04,08.2008 року та яке не оскаржується відповідачем у справі, було затверджено проект відводу земельної ділянки малому спільному підприємству "Біона"для будівництва переробного комплексу на території Кумачівської сільської ради народних депутатів, а саме було розглянуто проект відводу земельної ділянки малому спільному підприємству "Біона"через купівлю будівель та споруд ферми КРХ №2 КСП "Рассвєт", згідно до договору купівлі-продажу від 12.07.1993 року.

Відповідно до п.2 цього ж рішення із земель колективного сільськогосподарського підприємства "Рассвет"було вилучено земельну ділянку загальною площею 7,83 га. Пунктом 3 рішення надано у постійне користування МСП "Біона"земельну ділянку загальною площею 7,83 га у тому числі пасовища 3.63 га. землі зайняті спорудами та господарським двором 4,20 га для будівництва переробного комплексу із земель КСП "Рассвет". А також переведено 2,76 га земель, що зайняті спорудами та господарським двором у пасовища із ліквідацією ветхих споруд.

В матеріалах затвердженого рішенням від 22.02.1996 року проекту є висновок відділу земельних ресурсів згідно якого МСП "Біона" погоджено проект відводу загальною площею 7,83 га, який складається із пасовищ 3,63 га, земель зайнятих господарським двором та будівлями із земель КСП "Рассвєт"у тому числі із земель колективної власності площею 5, 83 га, пасовищ 1,63га, земель зайнятих будівлями та двором 4,20 га; із земель водного фонду 2 га.

14 грудня 1996 року головою Кумачівської сільської ради народних депутатів МСП "Біона"був виданий Державний акт на право постійного користування землею серії II-ДН №004830 в межах згідно із планом землекористування в розмірі 7,83 га. Відповідно до зазначеного акту землю було надано у постійне користування для будівництва переробного комплексу по переробці сільськогосподарської продукції відповідно до рішення Кумачівської сільської ради народних депутатів від 22.02.1996 року.

Позивач у серпні 2008 року звернувся з даним позовом про визнання нечинним державного акту на право постійного користування землею виданого 14 грудня 1996 року Малому спільному підприємству "Біона", посилаючись на те, що 18.07.2008 року Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Донецькій області було здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства у ході якої було встановлено, що рішення від 22.02.1996 року, на підставі якого відповідачу було видано державний акт, не відповідає вимогам Земельного кодексу (2768-14) , що діяв на тої в на той час.

В процесі розгляду даної справи відповідачем подано клопотання про застосування строку позовної давності передбачених ст.ст. 99, 100 КАС України.

Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, вийшли за межі позовних вимог, визнали причину пропуску строку поважною та поновили строк звернення до суду, послалися на те, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, а відповідно до статті 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог у разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять суд.

Однак колегія суду не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх передчасними з огляду на наступне.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією (254к/96-ВР) чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст. 99 КАС України (в редакції станом на 2008 рік) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом (2747-15) або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом (2747-15) та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судова колегія зазначає, що для вирішення питання про правильність застосування строку звернення судам необхідно було з’ясувати коли розпочався перебіг цього строку.

Державний акт на право постійного користування землею, виданий самим позивачем Кумачівською сільською радою Малому спільному підприємству "Біона" 14 грудня 1996 року. А з позовною заявою Кумачівська сільська рада звернулась лише в серпні 2008 року, тобто майже через 12 років.

Як вбачається з Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18.07.2008р. Управління з контролю за використанням та охороною земель у Донецькій області, рішення сільської ради прийнято в порушення вимог ст. 31 Земельного кодексу України (в редакції 1992 року), оскільки вилучення земель на території області за межами населених пунктів у разі їх надання для будівництва промислових об’єктів, інших несільськогосподарських потреб, а також в усіх інших випадках мало бути проведено за рішенням обласної Ради народних депутатів.

Водночас, обставини, викладені в Акті перевірки проведення дотримання земельного законодавства не є підставою для виходу за межі позовних вимог та поновлення строку звернення з даним позовом.

Крім того, відповідно до частини другої статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно зі ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання в даному випадку суду апеляційної інстанції на п.4 ч.1 ст. 268 ЦК України, відповідно до якої позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право. В даному випадку Кумачівська сільська рада не є власником земельної ділянки наданої МСП "Біона", оскільки остання знаходиться за межами населеного пункту, а отже повноваження щодо розпорядження даної земельної ділянки належать відповідній обласній раді. Крім того, даний позов поданий не про захист права власності держави або іншої особи на земельну ділянку, а про визнання нечинним державного акту на земельну ділянку.

Таким чином, судова колегія вважає, що в даному випадку в задоволенні позову слід відмовити у зв’язку з пропуском позивачем строку звернення з позовом до суду.

Оскільки обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Малого спільного підприємства "Біона" задовольнити частково.

Постанову Старобешівського районного суду Донецької області від 26 серпня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2008 року скасувати, та ухвалити у справі нове рішення.

В позові відмовити.

постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.