Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Маринчак Н.Є.

Федорова М.О.

Шипуліної Т. М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Восход"

на ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.09.2008 року

та постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.07.2008 року

по справі № 2-30/2577-2007А

за позовом Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Восход"

про стягнення 82028,95 грн., -

У січні 2007 року ДПІ у Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим звернулось до суду з позовною заявою до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Восход" про стягнення 82028,95 грн. заборгованості по податку на додану вартість та по фіксованому сільськогосподарському податку.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.07.2008 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.09.2008 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що сільськогосподарський виробничий кооператив "Восход" зареєстрований Красногвардійською районною державною адміністрацією як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа за №24695797Ю0020038.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що являючись платником податків, зборів та обов'язкових платежів, відповідач вчасно й у повному розмірі не провадив сплату узгоджених зобов'язань, в результаті чого утворилася заборгованість перед бюджетом на загальну суму 115758,68 грн., в тому числі: податок на додану вартість 4786,54 грн., фіксований сільськогосподарський податок в сумі 110972,14 грн.

Заборгованість сільськогосподарського виробничого кооперативу "Восход" перед бюджетом складається із самостійно узгоджених сум податку. Борг по фіксованому сільськогосподарському податку підтверджується розрахунками ФСП за 2003 рік, 2004 рік поданими відповідачем до Державної податкової інспекції.

Згідно з пунктом 1 статті 3 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" - об’єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди. Відповідно до пункту 1 статті 5 вищевказаного закону - платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом (320-14) , і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року. При цьому, згідно пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації, та не може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.

Так, матеріали справи свідчать про те, що позивачем були надані податкові декларації фіксованого сільськогосподарського податку на 2003 рік № 12394, на 2004 рік № 90 та на 2005 рік № 263, сплата по яких повинна проводитися у порядку та строки передбачені пунктом 2 статті 5 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок".

Як вбачається із матеріалів справи, борг по податку на додану вартість, складається також з узгоджених зобов'язань. Так, відповідачем до Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим була подана декларація з податку на додану вартість за жовтень 2005 року, згідно якої сплаті до бюджету підлягає сума податку у розмірі 6985,67 грн. В порушення п. п. 5.3.1. п. 5.3. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами", сільськогосподарським виробничим кооперативом "Восход" самостійно визначене зобов'язання у встановлені строки сплачено не було.

Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", узгоджена сума податкового зобов'язання не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 8 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу" передбачено право органу державної податкової службі стягувати в бюджети й державні цільові фонди суми недоїмки, пені й штрафні санкції в порядку, передбаченому законодавством.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Восход" відхилити.

Ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.09.2008 року та постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.07.2008 року по справі № 2-30/2577-2007А залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.