С-3262/07 Про стягнення недоплаченої грошової допомоги та премії - 12.04.2011 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 листопада 2006 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 07 лютого 2007 року у справі за його позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про стягнення недоплаченої грошової допомоги та премії, -

У січні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про стягнення недоплаченої грошової допомоги та премії.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати протиправною бездіяльність управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області щодо невиплати належної йому суми грошової допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ у січні 2005 року та щодо невключення до його грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії та грошової допомоги, встановленої законодавством премії; зобов’язати відповідача виплатити належну йому грошову допомогу при звільненні з органів внутрішніх справ у січні 2005 року в розмірі 101098, 11 грн; зобов’язати відповідача виплатити належну йому премію у встановленому законодавством розмірі за період з 01.01.2004 року по 01.01.2005 року та включити її до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії, та розмір грошової допомоги.

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 листопада 2006 року, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 07 лютого 2007 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої й апеляційної інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, з якої 14 вересня 1999 року був звільнений у відставку за пунктом 65 "а"(за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. №114 (114-91-п) .

21 червня 2002 року він знову був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ, з якої звільнений 21 січня 2005 року у відставку за пунктом 65 "а"(за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР. Вислуга на день звільнення в календарному обчисленні становила 32 роки 09 місяців 13 днів.

При звільненні у січні 2005 року ОСОБА_1 виплачено грошову допомогу у розмірі 5415,59 грн за період служби з 20.06.2002 року по 21.01.2005 року.

Відмовляючи в задоволені позову в частині виплати належної грошової допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ у січні 2005 року в розмірі 101098, 11 грн за 30 календарних років служби, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач при звільненні з органів внутрішніх справ у 1999 році вже отримував грошову допомогу, а при повторному звільненні у січні 2005 року відповідачем правомірно проведено виплату такої грошової допомоги у відповідності до чинної на момент звільнення редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" (393-92-п) .

Так, відповідно до статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"(в редакції, на час звільнення позивача з органів внутрішніх справ у 1999 році) військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які звільняються зі служби, членам сімей відповідних категорій військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та пенсіонерам з їх числа, які втратили годувальника, виплачується допомога в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" (393-92-п) (в редакції, на час звільнення позивача з органів внутрішніх справ у 1999 році) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби), особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при звільненні з військової служби або з органів внутрішніх справ виплачується грошова допомога у розмірі 5-місячного грошового забезпечення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, при звільненні з органів внутрішніх справ у 1999 році позивач набув право на отримання грошової допомоги, передбаченої вказаними нормами права, і отримав її у розмірі 5-місячного грошового забезпечення.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"(в редакції, на час звільнення позивача з органів внутрішніх справ у січні 2005 року) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (2262-12) , які звільняються зі служби, членам сімей відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом (2262-12) , та пенсіонерам з їх числа, які втратили годувальника, виплачується допомога в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" (393-92-п) (в редакції, на час звільнення позивача з органів внутрішніх справ у січні 2005 року) передбачено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби), особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при звільненні з військової служби або з органів внутрішніх справ за вислугою строку служби, за віком, за станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або з проведенням організаційних заходів у разі неможливості використання на службі (в органах) виплачується грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Строк календарної військової служби, служби в органах внутрішніх справ для визначення розміру зазначеної грошової допомоги обчислюється згідно з пунктом 1 цієї постанови.

Пунктом 1 цієї постанови встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" (2262-12) особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

Оскільки позивач при звільненні з органів внутрішніх справ у січні 2005 року отримав грошову допомогу у розмірі 5415,59 грн за 2 повні календарні роки служби, тобто у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з дня призначення на відповідну посаду, то суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що відповідач діяв у відповідності до положень зазначених нормативно-правових актів і обґрунтовано відмовили в задоволенні позову в цій частині.

Крім цього, колегія суддів погоджується з висновками судів в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області щодо невключення до грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії і грошової допомоги, встановленої законодавством премії та зобов’язання відповідача виплатити позивачу належну премію у встановленому законодавством розмірі за період з 01.01.2004 року по 01.01.2005 року та включити її до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії та розмір грошової допомоги.

Пунктом 3 Указу Президента України від 04 жовтня 1996 року №926/96 "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" (926/96) надавалось право керівникам внутрішніх справ у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів, установлювати особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ премії відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи в межах фонду преміювання, створеного у розмірі чотиримісячного фонду грошового забезпечення, без обмеження індивідуальних премій максимальними розмірами.

З аналізу даної норми вбачається, що встановлення премії є правом керівника, а не його обов'язком, а також її встановлення можливе лише при наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Таким чином, суди дійшли правильного висновку про правомірність дій відповідача щодо невиплати позивачу премії, передбаченої зазначеним Указом Президента України (926/96) .

Враховуючи положення ч.3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", що визначає заробіток (грошове забезпечення) для обчислення пенсій та Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 № 393 (393-92-п) , відсутні підстави і для включення оскаржуваної позивачем премії до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії та грошової допомоги.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.

Враховуючи викладене, оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 листопада 2006 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 07 лютого 2007 року у справі за його позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про стягнення недоплаченої грошової допомоги та премії –без змін.