ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
"07" квітня 2011 р. м. Київ К-11487/08
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Коломийському районі Івано-Франківської області на постанову Коломийського міськрайонного суду від 11.09.2007р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2008р. у справі №2-а-142/2007 за позовом ОСОБА_6 до Управління пенсійного фонду в Коломийському районі Івано-Франківської області про відшкодування завданої шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2007 року ОСОБА_6 звернувся з позовом до Управління пенсійного фонду в Коломийському районі Івано-Франківської області про відшкодування завданої шкоди у сумі 5 431,55 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з вини працівників УПФ позивачеві своєчасно не була призначена пенсія за період з 12.11.2004р. по 03.02.2006р. і він втратив пенсійні виплати в сумі 5 431,55 грн., у зв’язку з чим просить їх стягнути з відповідача.
Постановою Коломийського міськрайонного суду від 11.09.2007р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2008р., позов задоволено повністю. Визнано дії службових осіб Управління пенсійного фонду України в Коломийському районі Івано-Франківської області, вчинені щодо ОСОБА_6 при вирішенні питання про призначення йому пенсії –протиправними. Стягнуто з Управління пенсійного фонду України в Коломийському районі на користь ОСОБА_6 суму 5 431,55 грн. заподіяної шкоди.
Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій Управління пенсійного фонду України в Коломийському районі звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що при прийнятті зазначених судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач з 12.04.1979 р. по 25.11.2002р. працював на різних посадах, в тому числі і на посадах тракториста та коваля в радгоспі "Світанок". 12.11.2004 року позивач подав заяву про призначення пенсії на пільгових умовах до УПФУ в Коломийському районі. Однак, на підставі протоколу № 462 від з 01.01.2005р. йому було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
17.01.2005 року головним спеціалістом по контролю за призначенням пенсії відділу пенсійного забезпечення Могильник І.Й. була проведена перевірка представлених позивачем документів, що підтверджують стаж роботи та заробітну плату. Згідно даної перевірки було встановлено, що за період з березня 1975 року по грудень 1999 року позивач працював на різних посадах, в тому числі на посаді тракториста та коваля, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у відповідності до ст. 13 п. "а", "в" Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12)
. Згідно даної перевірки був складений акт №3 від 17.01.2005р., згідно до якого частково підтверджується робота на посаді тільки тракториста, проігнорувавши стаж роботи на посаді коваля, хоча згідно ч.б ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення"при призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, що дають право на пенсію на пільгових умовах.
26.01.2005 р. керівництвом СТзОВ "Пролісок"з УПФУ в Коломийському районі було відкликано довідку про пільговий стаж на посаді тракториста, видану 09.11.2004 р. № 174, і яка додана позивачем до заяви про призначення пенсії. Причиною відкликання була вказівка службових осіб УПФУ як пояснив свідок ОСОБА_8, показання якого судом оголошені з протоколу судового засідання від 26.12.2006 року по справі 2-а-155/2006р.
Таким чином, станом на 26.01.2005р. позивач не мав всіх необхідних для призначення пенсії документів з врахуванням дій УПФУ. Відповідач, не повідомивши позивача про необхідність представлення довідки про пільговий стаж на посаді тракториста та коваля, не роз'яснивши йому правові наслідки наявності стажу роботи на даних посадах, до закінчення трьохмісячного терміну прийняв рішення про відмову в призначенні пенсії, мотивуючи відсутністю необхідного стажу на посаді тракториста, так як пільгова довідка № 174 від 09.11.2004 р. відкликана.
Водночас, згідно акту зустрічної перевірки №173 від 29.11.2005 року проведеної спеціалістом управління Лили Н.І. підтверджено наявність стажу роботи на посаді тракториста та коваля, а отже підтверджено наявність права на пільгову пенсію. Однак, бланк заяви про призначення пенсії позивачу видано службовими особами лише 03.02.2006 р. і з цієї дати призначено пенсії.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції щодо задоволення задоволених вимог з тих підстав, що саме з вини працівників УПФУ в Коломийському районі позивачеві своєчасно не була призначена пенсія за період з 12.11.2004р. по 03.02.2006р. і він втратив пенсійні виплати в сумі 5 431,55 грн. (374,59 грн. х 14,5 місяців) саме з вини відповідача.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Коломийському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Коломийського міськрайонного суду від 11.09.2007р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2008р - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.