ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"07" квітня 2011 р. м. Київ К-27478/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
Заїки М.М,
Співака В.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області на постанову Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 20.02.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.05.2009 у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області про стягнення допомоги, -
встановила:
ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області про стягнення допомоги .
Постановою, Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 20.02.2009, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.05.2009,позовні вимоги задоволено частково.
У касаційній скарзі, Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області, не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.
Судами було встановлено, що позивачка є матір’ю ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 і має право отримувати допомогу по догляду за дитиною у розмірі, встановленому частиною 1 статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"від 21.11.1992 року №2811-ХІІ, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Частиною 1 статті 14 зазначеного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік"встановлено, що прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років складає з 1 квітня –463 грн., з 01 жовтня –470 грн.
На підставі абзацу третього частини 2 статті 56, пунктів 7, 14 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік"дію статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року (v0a6p710-07)
№ 6-рп у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР)
(конституційності) положень статей 29, 36, частини 2 статті 56, частини 2 статті 62, частини 1 статті 66, пунктів 7, 9, 2, 13, 14, 23, 29, 30, 39,41, 43, 44, 45, 46, статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік"визнані такими, що не відповідають Конституції (254к/96-ВР)
(є неконституційними). Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.07.2007 дійшов висновку, що зупинення Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік" (489-16)
інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, З частині 2 статті 6, частині 2 статті 8, частині 2 статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частині 2 статті 92, частинам 1, 2, 3 статті 95 Конституції України.
Відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Отже, суди дійшовши до правильного висновку щодо неправомірності дій управління праці та соціального захисту населення про відмову у виплаті допомоги на дитину з 9 липня 20007 року по 31 грудня 2007 року, та правомірно прийняли рішення про задоволення позову в цій частині.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області залишити без задоволення, а постанову Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 20.02.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.05.2009 у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області про стягнення допомоги - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф.Загородній
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко
М.М. Заїка
В.І.Співака