Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді-доповідача Бим М.Є.

суддів: Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Конюшка К.В., Сіроша М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Харківської митниці на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2008 року у справі №2-а-6210/08 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Нордік" до Харківської митниці про скасування податкових повідомлень, -

У червні 2008 року ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Нордік" звернулось до суду з позовом до Харківської митниці в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просило визнати незаконними дії Харківської митниці по проведенню повторної позапланової документальної перевірки стану дотримання позивачем законодавства України з питань митної справи та скасувати податкові повідомлення від 02.06.2008 №№ 11, 12, 13 на загальну суму 35 213,01 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2008 року, позов задоволено в повному обсязі.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судом, впродовж 2004-2006 років ВКП "Нордік" були здійснено 49 імпортних операцій, товар за якими відповідно до умов п. 3.3 Генерального контракту № 4 від 15.9.2002, укладеного з контрагентом нерезидентом фірмою Сталатс (firm Stalats), королівство Швеція, Стокгольм, було поставлено на базових умовах Інкотермс 2000 FCA.

Під час митного оформлення вантажу ВКП "Нордік"була заявлена митна вартість товару, встановлена відповідно до наданого позивачем інвойсу та наданої перевізником довідки про транспортні витрати.

Нарахування та сплата ВКП "Нордік" ПДВ підтверджується записами у графі 47 "Нарахування мита та митних платежів" на всіх ВМД та відбитком печатки Магістральної митниці "Сплачено".

На підставі наказу Харківської митниці від 07.11.2007 № 701 (із змінами, внесеними наказами від 07.12.2007 № 773, від 31.01.2008 №86, від 07.03.2008 № 173) робочою групою Харківської митниці була проведена повторна позапланова документальна перевірка позивача з питань митної справи за період з 01.01.2004 по 31.12.2006 р., за результатами якої був складений акт № 0005 /8/800000000/0024471615. Перевірка проводилась на предмет повноти та достовірності декларування ВКП "Нордік" витрат на доставку імпортованих вантажів на умовах доставки FCA.

Як вбачається з акту перевірки, при аналізі документів, митним органом було виявлено порушення вимог законодавства України в галузі митної справи, а саме вимог статті 267 Митного кодексу України у частині повноти визначення митної вартості в результаті не включення до митної вартості всіх витрат, понесених перевізником поза межами митного кордону України, що у свою чергу, спричинило несплату до бюджету належних платежів та податків в сумі 28 696,34 грн., з них: митний збір за митне оформлення товарів –226,83 грн.; мито –4 821, 98 грн.; податок на додану вартість –23 647, 53 грн.

Під час попередньої перевірки, що проводилася посадовими особами Магістральної митниці, ряд фактів заниження митної вартості вже було виявлено, і підприємством вже сплачені 891,21 грн. мита і 4 329,80 грн. податку на додану вартість, та такі дії позивачем оскаржені не були.

На підставі повторно проведеної перевірки Харківською митницею були винесені податкові повідомлення форми "Р" від 02.06.2008 №№ 11, 12, 13 на загальну суму 35 213,01 грн.

Як свідчать матеріали справи підставами для проведення повторної позапланової документальної перевірки відповідачем визначено ст.ст. 41, 60, 69 Митного кодексу України, Указ Президента України № 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" (817/98) (надалі Указ № 817/98), постанова Кабінету Міністрів України від 23.12.2004р. № 1730 (1730-2004-п) "Про затвердження проведення митними органами перевірок на підприємствах системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України"(надалі постанова КМУ № 1730), Розпорядження заступника Голови Державної митної служби України від 22.10.07 р. № 2/8-р., лист Департаменту аналізу ризиків та аудиту Держмитслужби України від 24.10.2007р. № 1-12/1744-ЕП "Щодо повторних перевірок", наказ Харківської митниці від 07.11.2007р. № 701, програма повторної документальної виїзної перевірки ВКП "Нордік".

Статтями 41, 60, 69 Митного кодексу України регламентовано форми митного контролю, а саме контролю шляхом перевірки системи звітності та обліку товарів та транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України та митного контролю після пропуску товарів і транспортних засобів, Указом № 817/98 (817/98) –визначено, що є плановою або позаплановою перевіркою, які органи мають право проводити такі перевірки, підстави для проведення перевірок; постановою КМУ № 1730 (1730-2004-п) - порядок проведення митними органами на підприємствах перевірок.

Згідно ст. 69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.

Відповідно п. 4 Указу Президента України № 817/98 (817/98) вищестоящий контролюючий орган може за власною ініціативою перевірити достовірність висновків нижчестоящого контролюючого органу шляхом перевірки документів обов'язкової звітності суб'єкта підприємницької діяльності або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом. Вищестоящий контролюючий орган вправі прийняти рішення щодо повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевірку зазначеного суб'єкта, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

Відповідно до пп.2.1.1 п.2.1 ст. 2 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі –Закону 2181) стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України Харківська митниця, як митний орган, відноситься до контролюючих органів.

Положеннями пп. 2.2.1. п.2.2 ст.2 Закону 2181 передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом. Порядок контролю з боку митних органів за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору встановлюється спільним рішенням центрального податкового органу та центрального митного органу.

Крім того, відповідно до Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженої наказом ДМСУ від 20.04.05р. № 314 (z0439-05) та Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 574 від 09.06.1997р. (574-97-п) , митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів та інших предметів. Вантажна митна декларація (далі - ВМД) –заява, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби і мету їх переміщення через митний кордон України, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів. ВМД застосовується під час декларування суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності товарів та інших предметів, що перевозяться через митний кордон України. У разі прийняття ВМД для оформлення їй присвоюється реєстраційний номер та проводиться реєстрація в журналі обліку ВМД. ВМД вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах особистої номерної печатки інспектора митниці, що здійснив митне оформлення товару.

Таким чином, законодавство чітко визначає форму, зміст та порядок складання ВМД, який має бути належним підтвердженням належного здійснення декларування імпортної операції в разі відповідності цього документа вимогам нормативних актів.

Під час митного оформлення товарів декларант зобов’язаний своєчасно надати митному органу додаткові відомості, що підтверджують правильність визначення заявленої митної вартості. При цьому, у разі потреби митний орган може надати декларантові за наявності у базі даних Держмитслужби інформацію про середньоконтрактні ціни або митну вартість товарів, що була визначена під час митного оформлення ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, ввезених в Україну за іншою угодою.

Згідно Постанови КМУ від 28.08.2003р. № 1375 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України" (1375-2003-п) та Постанови КМУ від 20.12.2006р. № 1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження" (1766-2006-п) для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, що переміщуються підприємствами через митний кордон України, декларант подає:

угоду (договір, контракт), на підставі якої здійснюється поставка товарів, і додатки до неї;

рахунок-фактуру (інвойс) і банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено) або рахунок-проформу для умовно-вартісних угод (договорів, контрактів), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару;

угоду (договір, контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи;

рахунок про сплату наданих транспортно-експедиційних послуг або офіційно завірену керівником і головним бухгалтером підприємства калькуляцію транспортних витрат у разі, коли транспортні витрати не були включені до рахунка-фактури (інвойсу);

пакувальні листи;

ліцензію на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню;

сертифікат про походження товару, сертифікат якості, безпеки тощо.

Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів у разі потреби на вимогу митного органу можуть додатково подаватися інші документи, що можуть бути використані для підтвердження відомостей, заявлених у декларації митної вартості.

В даному випадку підставами для визначення бази оподаткування є наявність відповідних документів та виконання платником податків умов поставки, визначених згідно з правилами ІНКОТЕРМС-2000, які є обов'язковими для виконання.

Як встановлено судом, при митному оформленні товарів, відповідачу ВКП "Нордік" були надані довідки перевізників, як осіб, які формують ціну перевезення, в яких перевізники визначали вартість послуг по перевезенню товарів до кордону і вартість послуг по перевезенню після кордону.

Згідно п.4 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабміну України № 574 від 09.06.1997 р. (574-97-п) , митний орган не приймає ВМД до оформлення якщо вона подається без повного комплекту документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів; якщо вона заповнена декларантом з порушенням цього Положення, Інструкції про порядок заповнення ВМД; в інших випадках, передбачених законодавством України.

В даному випадку митне оформлення товарів було проведене митними органами, товари випущені у вільний обіг, у митних органів не виникло питань щодо правильності та обґрунтованості митної вартості, що зазначена у вантажних митних деклараціях у момент митного оформлення.

Відповідно до п.3.1.2 п.3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість"об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту).

Згідно з пунктом 10.3 статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов’язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом (2181-14) .

Враховуючи наведене, оспорювані податкові повідомлення, прийняті Митницею з посиланням на результати камеральної перевірки та на підпункт 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-III, суперечить закону, оскільки дія наведеної норми не поширюється на відповідача.

Так, згідно з цим підпунктом контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі, якщо внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов’язання. Оспорювані податкові повідомлення не є наслідком згаданих помилок, виявлених у поданій позивачем податковій декларації.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верхового Суду України від 02.06.2009 у справі за позовом ТОВ "Юнік Фарма".

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Харківської митниці –залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.