ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
"21" грудня 2011 р. м. Київ К/9991/1168/11
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Бим М.Є.,
Гордійчук М.П.,
Конюшка К.В.,
Харченка В.В.,
при секретарі: Антипенко В.В.
за участю представників:
позивача: Коваленка М.П.
відповідача: Жукович Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ремпостач" до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про скасування наказу та зобов’язання вчинити дії, -
в с т а н о в и л а:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремпостач" звернулось до суду з позовом до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про скасування наказу від 18.06.2008 про анулювання спеціального дозволу від 18.12.2007 №3255 на користування надрами загальнодержавного значення з метою геологічного вивчення (в тому числі дослідно-промислову розробку) Корсакського залізорудного родовища на території Запорізької області, зобов’язання відновити дію спеціального дозволу №3255 та внести зміни до Єдиного ліцензійного реєстру, скасувавши напис про анулювання спеціального дозволу №3255.
Позовні вимоги мотивовано тим, що наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 18.06.2008 №310 протиправно, за відсутності передбачених законом підстав, на підставі хибного висновку щодо недотримання товариством з обмеженою відповідальністю "Ремпостач" умов для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, анульовано спеціальний дозвіл на користування надрами загальнодержавного значення з метою геологічного вивчення (в тому числі дослідно-промислову розробку) Корсакського залізорудного родовища на території Запорізької області, виданого товариству з обмеженою відповідальністю "Ремпостач".
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2009 року адміністративний позов задоволено повністю.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року апеляційну скаргу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України задоволено частково, скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийнято нову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ремпостач" також задоволено повністю.
У поданій касаційній скарзі Міністерство охорони навколишнього природного середовища України з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просило скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Ремпостач" відмовити повністю.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 18.12.2007 товариство з обмеженою відповідальністю "Ремпостач" як орендар цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якої надається дозвіл, без проведення аукціону отримало дозвіл на користування надрами №3255 з метою геологічного вивчення (у тому числі дослідно-промислової розробки) залізної руди Корсакської ділянки, що знаходиться 1,5 км на північ від с. Мануйлівка в Приморському районі Запорізької області.
Наявність у товариства з обмеженою відповідальністю "Ремпостач" у довгостроковій оренді цілісного майнового комплексу, спеціальної техніки та обладнання, що дозволяє позивачеві виконувати роботи з геологічного вивчення із дослідно-промисловою розробкою Корсакського залізорудного родовища Приморського району Запорізької області, підтверджується актом перевірки суб’єкта підприємницької діяльності, який подав заяву на отримання спеціального дозволу на користування надрами від 10.12.2007, складеного Південною територіальною інспекцією Держгеолконтролю державною організацією "Інспекція Державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр", а також договором оренди нежитлових приміщень, договором оренди технологічного комплексу для збагачення залізних руд, договорами оренди спеціальної техніки.
Додатково, вказані обставини встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2008 №18/69-08, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.2008 та постановою Вищого господарського суду України від 13.11.2008, яким, зокрема, за товариством з обмеженою відповідальністю "Ремпостач" визнано право на отримання спеціального дозволу на користування надрами загальнодержавного значення, з метою геологічного вивчення (в тому числі дослідно-промислову розробку) Корсакського залізорудного родовища на території Запорізької області, що випливає зі спеціального дозволу на користування надрами від 18.12.2007 №3255.
У свою чергу, наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 18.06.2008 №310 анульовано спеціальний дозвіл від 18.12.2007 №3255, виданий товариству з обмеженою відповідальністю "Ремпостач".
Так, наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, наказом від 18.06.2008 №310 прийнято у зв’язку з внесенням Генеральною прокуратурою України припису від 05.03.2008 №7/4-79 вих.08. щодо усунення порушень вимог законодавства про надра з вимогою невідкладно вжити заходів до анулювання у встановленому порядку спеціального дозволу від 18.12.2007 №3255, виданого товариству з обмеженою відповідальністю "Ремпостач", як такого, що виданий на підставі необґрунтованого висновку Міжвідомчої робочої групи про визнання цілісним майновим комплексом, придатним для видобування корисних копалин, приміщення складів, орендованих товариством з обмеженою відповідальністю "Ремпостач".
Вказуючи на безпідставність та необґрунтованість наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, наказом від 18.06.2008 №310, товариство з обмеженою відповідальністю "Ремпостач" звернулось до суду з метою захисту, на його думку, порушених прав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Ремпостач" виходив з правомірності отримання позивачем спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки залізних руд Корсакського родовища, відсутності передбачених Порядком надання у 2007 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2007 №480 (480-2007-п)
, підстав для анулювання спеціального дозволу, недотримання відповідачем порядку проведення перевірки з питань додержання ліцензійних умов, встановленого статтею 20 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", а також необґрунтованості доводів Міністерства охорони навколишнього середовища України щодо безумовності виконання припису Генеральної прокуратури України.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, виходив з помилковості висновку суду першої інстанції щодо поширення на спірні правовідносини положень Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (1775-14)
.
У свою чергу, задовольняючи позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Ремпостач", суд апеляційної інстанції виходив з доведеності товариством з обмеженою відповідальністю "Ремпостач" протиправності наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 18.06.2008 №310 з огляду на його прийняття за відсутності підстав для анулювання спеціального дозволу, передбачених статтею 26 Кодексу України про надра та пункту 19 Порядку надання у 2007 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2007 №480 (480-2007-п)
, а також законності отримання позивачем спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки залізних руд Корсакського родовища як орендарем цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якої надається дозвіл.
Додатково, судом апеляційної інстанції в обґрунтування судового рішення вказаного на те, що наявність припису прокурора є в першу чергу підставою для його розгляду, при цьому такий розгляд повинен відбуватися із встановленням очевидного характеру порушень і високого ступеня вірогідності заподіяння шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації чи громадян.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 22 Закону України "Про прокуратуру" письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення. Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору. Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокурору, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом десяти днів, або до суду.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вказує на те, що факт внесення прокурором припису про усунення порушень закону є безумовною підставою для його розгляду. Разом з тим, у разі встановлення органом, якому внесено відповідних припис, відсутності очевидного характеру порушення закону, такий орган не позбавлений можливості в порядку частини третьої статті 22 Закону України "Про прокуратуру" оскаржити припис вищестоящому прокурору або ж до суду.
Міністерством охорони навколишнього природного середовища України із посиланням на безумовність виконання припису прокурора не надано оцінки тому, що факт наявності у товариства з обмеженою відповідальністю "Ремпостач" цілісного майнового комплексу встановлено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2008 №18/69-08.
Відповідно до статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: якщо відпала потреба у користуванні надрами; закінчення встановленого строку користування надрами; припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.
Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.
Згідно з пунктом 19 Порядку надання у 2007 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2007 №480 (480-2007-п)
, Мінприроди анулює дозвіл у разі: відсутності потреби у користуванні надрами; ліквідації надрокористувача, якому надано дозвіл; подання надрокористувачем свідомо неправдивих відомостей; користування надрами із застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я людей; використання надр не за призначенням; визнання аукціону, за результатами якого був наданий дозвіл, недійсним; неодноразового порушення надрокористувачем умов дозволу або угоди про умови користування ділянкою надр; визнання дозволу недійсним у судовому порядку; невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу; вилучення в установленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр; коли суб'єкт господарської діяльності протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ, родовищ нафти і газу - 180 календарних днів, з початку дії спеціального дозволу не приступив до користування ділянкою надр без поважних причин; дострокового розірвання договору про оренду цілісних майнових комплексів для підприємств, яким був наданий дозвіл відповідно до абзацу дев'ятого пункту 7 цього Порядку (480-2007-п)
.
Судом апеляційної інстанції із посиланням на матеріали справи встановлено та доводами касаційної скарги не спростовано відсутність підстави для анулювання спеціального дозволу, що передбачена статтею 16 Кодексу України про надра та пунктом 19 Порядку надання у 2007 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2007 №480 (480-2007-п)
.
Одночасно з викладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо непоширення на спірні правовідносини положень Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (1775-14)
.
Згідно з преамбулою Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (1775-14)
цей Закон визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.
Статтею 9 названого закону встановлено вичерпний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Видобування корисних копалин та дослідно-промислова розробка надр не є видом господарської діяльності, який в силу приписів статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" підлягає ліцензуванню.
У свою чергу, відповідно до статті 3 Кодексу України про надра гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України (254к/96-ВР)
, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12)
, цим Кодексом (132/94-ВР)
та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що правова оцінка встановлених обставин справи дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішень судом апеляційної інстанцій не допущено.
Доводи касаційної скарги висновки суду апеляційної інстанцій не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.