ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 квітня 2011 року м. Київ К-13745/08
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Федорова М.О.
Шипуліної Т.М
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектор Сервіс"
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 липня 2008 року
у справі № 2-24/14975-2007А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектор Сервіс"
до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 травня 2008 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектор Сервіс" (далі –позивач) до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі –відповідач) задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002712301/1 від 23 травня 2007 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Спектор Сервіс"3,40 грн. судових витрат.
Рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що позивачем правомірно включено до складу валових витрат сум, пов’язаних з оплатою телефонних розмов, а також правомірно включено до складу валового доходу суми витрат, не сплачені позивачем за зобов’язаннями, по яких сплинув строк позовної давності або ліквідовано кредитора.
Не погоджуючись з постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 травня 2008 року, відповідач оскаржив її до суду апеляційної інстанції.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 липня 2008 року апеляційну скаргу ДПІ у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим задоволено. Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 травня 2008 року скасовано. Прийнято у справі нову постанову, якою в позові відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 липня 2008 року та залишити в силі постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 травня 2008 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Судами встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку підприємства "Івік Крим"(ТОВ "Спектор Сервіс"- правонаступник) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2004 року по 31 грудня 2006 року, за результатами якої складено акт № 1164/23-7/24877379 від 28 лютого 2007 року.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002712301/0 від 07 березня 2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 54 875,50 грн. (36 617,00 грн. – основний платіж, 18 258,50 грн. –штрафні (фінансові) санкції).
За результатами адміністративного оскарження, скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення –без змін. Остаточно, прийнято податкове повідомлення-рішення №0002712301/1 від 23 травня 2007 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 5.1 та підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств"(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР (334/94-ВР)
) у зв’язку з безпідставним включенням до складу валових витрат сум оплати послуг телефонного зв’язку та невключенням до складу валових витрат суми заборгованості за отримані обладнання та комплектуючі, по яким минув строк позовної давності.
Крім того судами встановлено, що між позивачем та Приватним підприємцем Кагановичем М.Б. укладено договір оренди нежилого приміщення № 38/05 від 01 березня 2005 року, згідно з умовами якого позивач приймає в тимчасове користування офісне приміщення № 338 "Л"загальною площею 26 кв.м, яке знаходиться за адресою: місто Сімферополь, пр. Кірова/вул. Леніна 29/1. Договірна ціна оренди складає 351,00 грн. Щомісячно орендодавець виставляв рахунки за оренду приміщення і послуги зв’язку. Телефоні послуги, в періоді, який перевірявся, склали 2 968,00 грн.
Також судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем в 1 кварталі 2005 року до складу валових доходів включено суму у розмірі 143 500,00 грн. у зв’язку із списанням кредиторської заборгованості за обладнання і комплектуючі по Підприємству "Клімат-Сервіс", Товариству з обмеженою відповідальністю "Крим-Кліматтехніка Сервіс", Малому підприємству "Контакт".
В свою чергу, первинні документи, відповідно до яких виникла вищезгадана заборгованість, позивачем не надано.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пункту 42 Правил користування місцевим телефонним зв’язком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 1997 року № 385 (385-97-п)
(чинних на час виникнення спірних правовідносин, далі – Правила) у разі здачі телефонізованих приміщень, квартир в оренду або найм договір тимчасово переоформляється на ім’я орендаря чи наймача з подальшим правом на поновлення попереднього договору.
Згідно абзацу 7 пункту 51 Правил, орендодавець не має права допускати самовільного передавання телефонів в оренду підприємствам, установам, організаціям та громадянам. У разі здавання телефонізованих приміщень, квартир в оренду або найм абонент повинен протягом місяця повідомити про це підприємство зв’язку.
У статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"від 16 липня 1999 року № 996-XIV зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, згідно наданих позивачем розшифровок з нарахування сум абонентської плати, як абонент-платник зазначений ПП ОСОБА_1., а не позивач.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що оскільки телефон не був переоформлений, то абонентську плату повинен сплачувати ПП ОСОБА_1., а не орендар, у зв’язку з чим включення позивачем до валових витрат сум, нарахованих за послуги телефонного зв’язку, здійснено неправомірно.
Крім того, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов вірного висновку, що оскільки позивачем не здійснено компенсацію вартості товарів, які він отримав раніше, то підстави для віднесення вартості цих товарів до складу валових витрат відсутні, а отже така сума кредиторської заборгованості відповідно до вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР включається до складу валових доходів підприємства. При цьому, такий платник податку повинен одночасно зменшити валові витрати на суму оприбуткованого товару, оскільки ним фактично не понесені витрати відповідно до вимог пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР.
Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, а тому вони не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектор Сервіс" відхилити, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 липня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Голубєва Г.К.
Карась О.В.
Федоров М.О.
Шипуліна Т.М.