ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
"05" квітня 2011 р. м. Київ К-932/10
|
Колегія судді Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючої судді –Васильченко Н.В.
суддів : Калашнікової О.В.,Леонтович К.Г.,Чалого С.Я.,Черпіцької Л.Т.
при секретарі Стасюк Р.О.
розглянувши у судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від від 19 лютого 2009 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2009 р. по справі № 2а-9\09\0570 за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1. до Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області, Державного підприємства "Донецьке лісове господарство" про визнання відмов суб"єктів владних повноважень протиправними та зобов"язання вчинити певні дії –
в с т а н о в и л а:
У січні 2009 р. фізична особа підприємець ОСОБА_1. звернувся до суду із адміністративним позовом до Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області, Державного підприємства "Донецьке лісове господарство"про визнання протиправними відмови відповідачів, що викладені у листах № 020526 від 03.07.2008 р., № 12-7328 від 06.10.2008 р., № 253 від 08.07.2008 р. в наданні необхідних узгоджень щодо вилучення та передачі в оренду зі зміною цільового призначення позивачу строком на 49 років земельної ділянки лісогосподарського призначення орієнтовною площею 0,66 га, що розташована в АДРЕСА_1 урочище "Широке"Кіровського лісництва для розміщення групи житлових будинків котеджного типу із об"єктами соцкультпобуду та зобов"язати відповідачів розглянути відповідні матеріали про надання необхідних висновків та узгоджень позивачу.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2009 р., яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2009 р., позов задоволений. Визнані протиправними відмови відповідачів в наданні необхідних узгоджень щодо вилучення та передачі в оренду зі зміною цільового призначення позивачу вказаної земельної ділянки, зобов"язано відповідачів розглянути відповідні матеріали позивача про надання висновків та узгоджень щодо вилучення і передачі в оренду вказаної земельної ділянки без урахування вимог Розпорядження Кабінету Міністрів України № 610 від 10.04.2008 р. (610-2008-р)
Рішення судів обгрунтовані тим, що відмова відповідачів щодо надання висновків та узгоджень по передачі позивачеві в оренду земельної ділянки зі зміною цільового призначення не може грунтуватись на вимогах Розпорядження Кабінету Міністрів України № 610-р від 10.04.2008 р. (610-2008-р)
, оскільки вказане розпорядження суперечить Конституції України (254к/96-ВР)
та нормам Земельного (2768-14)
і Лісового кодексів України (3852-12)
.
Не погоджуючись із судовими рішеннями по справі, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області подало касаційну скаргу, в якій просить ці судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в позові. Скарга обгрунтована невірним застосуванням судами норм матеріального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обгрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів знаходить підстави до її задоволення.
Як вбачається із матеріалів справи, 29.12.2007 р. позивач звернувся до Донецької міської ради із заявою про виділення земельної ділянки в оренду на 49 років, що розташована в АДРЕСА_1 для розміщення житлових будинків із об"єктами соцкультпобуту. Вказана земельна ділянка, про оренду якої із зміною цільового призначення, клопотав позивач, відноситься до земель лісогосподарського призначення.
У 2008 р. позивач звернувся із відповідними заявами до відповідачів про надання йому необхідних висновків та узгодження на передачу в оренду земельної ділянки із зміною цільового призначення. У наданні необхідних узгоджень позивачеві було відмовлдено на підставі Розпорядження КМ України № 610 –р (610-2008-р)
., яке зобов"язало Мінприроди, Мінагрополітики, Міноборони, Держкомлісгоспу та Держкомзему до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері зупинити прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду зі зміною цільового призначення.
Приймаючи рішення про задоволення позову про зобов"язання відповідачів розглянути клопотання позивача про надання йому узгодження на земельну ділянку зі зміною її цільового призначення без урахування вимог Розпорядження № 610-р (610-2008-р)
, суди першої та апеляційної інстанцій послались на те, що вказане розпорядження суперечить Конституції України (254к/96-ВР)
, цим Розпорядженням зупинено дію відповідних норм Земельного та Лісового кодексу (3852-12)
, що є перевищенням повноважень Кабінету Міністрів України.
Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком судів, вважає, що суди вірно встановили фактичні обставини справи, але дали їм невірну юридичну оцінку.
Відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов"язковими для виконання.
В даному випадку Розпорядження № 610-р (610-2008-р)
є обов"язковим для виконання відповідачами по справі.
Вказане Розпорядження на момент прийняття відповідачами рішення та на момент слухання справи в судах було чинним, в установленому законом порядку не скасоване і не визнані неконституційними його положення.
Посилання суду, як на підставність позовних вимог, що вказане Розпорядження є неконституційним та суперечить нормам Земельного (2768-14)
та Лісового кодексу (3852-12)
здійснено ним поза межами повноважень, визначених ст. 17 КАС України. Крім того, предметом спору по цій справі не була законність Розпорядження КМУ № 610-р (610-2008-р)
.
Зміна цільового призначення землі проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до вимог ст. 20 Земельного кодексу.
Зміна цільового призначення земель лісового фонду здійснюється за погодженням з органами охорони навколишнього природного середовища відповідно до статті 57 Лісового кодексу України.
Стаття 123 ЗК України передбачає, що рішення про відмову у наданні земельної ділянки у користування має містити мотивовані пояснення про відмову у наданні земельної ділянки у користування з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів.
Як вбачається із матеріалів справи, відмова Державного управління з охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області, Державного підприємства "Донецьке лісове господарство", Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства у наданні погодження на передачу земельної ділянки зі зміною її цільового призначення грунтується на наведених нормах закону.
Крім того, рішення судів, яким зобов"язано відповідачів розглянути заяву позивача про надання узгодження про надання земельної ділянки зі зміною цільового призначення прийнято без врахування тієї обставини, що відповідачами розглянуто таке звернення позивача і по ньому прийняте рішення.
Перевірка повноти дослідження доказів по справі дає колегія суддів підстави вважати, що відповідачі по справі діяли в межах повноважень та у спосіб, визначений законом.
Колегія суддів дійшла думки, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин, але невірно застосували норми матеріального права до їх вирішення, що потягло за собою прийняття незаконного рішення.
Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 229, 230, 232 КАС України, колегія суддів –
п о с т а н о в и л а:
Касаційну скаргу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2009 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2009 р. по справі № 2а-9\09\0570 скасувати.
В задоволенні адміністративного позову фізичної особи підприємця ОСОБА_1. відмовити.
постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 –238, 239-1 КАС України (2747-15)
.