Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Білуги С.В.,

суддів Гаманка О.І.,

Загороднього А.Ф.,

Заїки М.М.,

Співака В.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2008 у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії, -

У серпні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Одеського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 13.11.2006 позов ОСОБА_1. задоволено. Зобов’язано Одеський обласний військовий комісаріат перерахувати ОСОБА_1. пенсію застосовуючи під час обчислення з 01.01.2006 розмір посадового окладу в сумі 918грн., оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, надбавку за службу на посадах слідчих і прокурорів-криміналістів у розмірі 20% від посадового окладу та за військове звання, надбавку за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, премію в розмірі 33,% фактичного місячного грошового забезпечення з 01.01.2006, а також щомісячну надбавку 100% грошового забезпечення та надбавку за безперервну службу.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2008 заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 13.11.2006 було залишено без задоволення, а апеляційну скаргу без розгляду.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2008 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 –229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) для зміни чи скасування судового рішення.

Відповідно до частини 3 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Згідно частини 6 статті 186 вищенаведеного Кодексу заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Залишаючи апеляційну скаргу без розгляду, суд дійшов вірного висновку, щодо відсутності поважних причин пропуску строку на звернення до суду, оскільки про існування постанови Приморського районного суду м. Одеси від 13.11.2006 Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області стало відомо ще в жовтні 2007, коли ухвалою суду від 19.10.2007 було замінено сторону виконавчого провадження у справі ОСОБА_1. з Одеського обласного військового комісаріату на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, а з апеляційною скаргою на рішення суду по суті спору воно звернулося лише в 14.01.2008, тобто майже чим через 2 місяці.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2008 у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.