Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Калашнікової О.В.

Васильченко Н.В.

Леонтович К.Г.

Чалого С.Я.

Черпіцької Л.Т.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації про стягнення недоотриманих сум державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року,-

ОСОБА_6 звернулась до суду за позовом до Управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації про стягнення недоотриманих сум державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. В позові зазначала, що відповідно до вимог ст. 15 Закону України"Про державну допомогу сім`ям з дітьми"вона має право на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, яку у 2008 році у відповідних розмірах не отримувала, оскільки відповідач нараховував зазначену допомогу не у відповідності з цим Законом, що призвело до порушення її прав.

Постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 15 червня 2009 року позов ОСОБА_6 задоволено.

Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації по виплаті ОСОБА_6 щомісячно допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 08 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року в меншому розмірі, ніж це було встановлено ст. 43 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації донарахувати та виплатити ОСОБА_6 за період з 08 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14) .

Присуди з Державного бюджету на користь ОСОБА_6 судові збір в сумі 15.00 грн. за позовними вимогами майнового та немайнового характеру.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 15 червня 2009 року скасовано.

Прийнято нову постанову, якою в задоволені позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим у справі рішенням ОСОБА_6 звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення апеляційної інстанції і постановити нове –про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що після народження ІНФОРМАЦІЯ_1 сина ОСОБА_7, позивач відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" (2811-12) отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зазначені обставини визнані сторонами.

Разом з цим, при нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги у 2008 році відповідач керувався Законом України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17)

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та постановляючи нове рішення про відмовлення в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати позивачу державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до вимог ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми"за період з 08 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року протиправною не була.

З таким висновком погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України з огляду на наступне.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми"призначаються таки види допомоги: допомога у зв`язку з вагітністю та пологами; одноразова допомога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інші види допомоги.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми"право по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим законом має не застрахована в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 14 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми"визначено умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

При цьому статтею 15 зазначеного закону встановлено, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до статті 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"передбачено розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років у таких розмірах: з 01 січня—526,00 грн., з 01 квітня—538,00 грн., з 01 липня—540,00 грн., та з 01 жовтня—557,00 грн.

Також, пунктом 23 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) частину першу статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми"було викладено в наступній редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень".

Пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" (2811-12) викладено в редакції, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2008 року надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками трирічного мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

При цьому рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року (v010p710-08) положення пункту 23 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) щодо внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" (2811-12) у період 2008 року такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними) не визнавались.

Апеляційний суд дійшов вірного висновку, щодо відмови в задоволенні позову про стягнення з відповідача на користь позивача недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 08 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суд апеляційної інстанції дав правильну правову оцінку обставинам у справі, перевірив обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення конкретних сум, відповідність їх розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який був встановлений чинним законодавством, та дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови в задоволенні позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення —без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухвалені судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні апеляційного суду, який дійшов висновку щодо скасування постанови суду першої інстанції та постановлення нового рішення у справі.

Постановлене у справі рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим, а тому підстави для його зміни чи скасуванні відсутні.

Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.