2а-7564/10/2/0170 Про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ щодо накладення фінансових санкцій за порушення правил застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг - 14.03.2011 Прийняття

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СімСітіТранс", Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 30.07.10 у справі № 2а-7564/10/2/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СімСітіТранс" (Мамеди Емир-Усеина, 14,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95049)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування рішення

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.07.2010 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СімСітіТранс" задоволені частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим № 0009362303 від 31.05.2010 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "СімСітіТранс" п.5 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в сумі 340,00грн.

В задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.07.2010 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга мотивована неправильним, на думку заявника, застосуванням судом норм матеріального права.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.07.2010 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини справи, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "СімСітіТранс" підтримав апеляційну скаргу та просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняте нове рішення, яким позов задовольнити. Представник Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим підтримав апеляційну скаргу з підстав, що викладені в ній.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

20.05.2010 працівниками Державної податкової адміністрації АР Крим проведено перевірку за дотриманням позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці –маршрутного таксі, при обслуговуванні маршруту № 1, що належить суб’єкту господарської діяльності Товариству з обмеженою відповідальністю "СімСітіТранс".

В результаті перевірки було встановлено порушення позивачем п. 5, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: не видача розрахункового документу –квитку, невикористання при здійсненні розрахункової операції розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, не відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів за розрахунковими квитанціями.

За результатами перевірки складено акт № 003839 від 20.05.2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 31.05.2010 року прийнято рішення № 00093622303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно з яким за порушення позивачем п.п. 5, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", на підставі п. 3 ст. 17, ст. 22 зазначеного Закону до нього застосовані штрафні санкції у розмірі 640,00грн.

Судом встановлено, що відповідачем по справі є Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим. Частиною 1,3 статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Таким чином, ДПІ в м. Сімферополі АР Крим уповноважена здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства, за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).

Абзацам 2 пункту п. 1 ст. 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ передбачені повноваження податкового органу щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

До прав органів державної податкової служби відноситься згідно з п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів. Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) встановлено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України згідно затвердженим керівництвом податкових органів планів-графіків проведення перевірки.

Матеріали справи містять копію направлення від 13.05.2010 року № 1173/23-3, яким головний державний податковий ревізор - інспектор Сорокін В.В. та старший державний податковий ревізор - інспектор Вегбієв Р.І. Державної податкової адміністрації АР Крим уповноважені на проведення планової перевірки позивача на підставі плану –графіку проведення перевірок об’єктів торгівлі, громадського харчування та послуг на травень 2010 року.

Виходячи з вищенаведеного, дії відповідача при здійснені перевірки та складанню акту перевірки є правомірними.

Відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон) суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом (265/95-ВР) , зобов’язані проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, відповідно до п. 3 якої, у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну, сума штрафних санкцій становить двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

П. 4 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів із застосуванням бланків суворого обліку на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством України, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "СімСітіТранс" надає послуги з перевезення пасажирів на автомобільному транспорті з видачею квитків. Під час перевірки позивач здійснював розрахункові операції із застосуванням квитково-касового листу серії УВБ № 564148 за травень 2010 та відривних квитків.

Таким чином, позивач відповідно до п.4 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" звільняється від застосування реєстратора розрахункових операцій та розрахункової книжки у випадку видачі квитків.

Матеріали справи свідчать про те, що працівники податкового органу під час проведення перевірки дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки маршрутного таксі при обслуговуванні маршруту № 1, встановили, надання позивачем послуги з перевезення пасажира без видачі квитка на суму 2,00 гривні, що підтверджується актом перевірки.

Судом першої інстанції встановлено, що до позивача за вищевказане порушення спірним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій було застосовано штрафні санкції у розмірі 340,00 гривень на підставі п.3 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Виходячи з положень законодавтсва, застосування відповідачем штрафних санкцій за надання позивачем послуги без використання розрахункової книжки на підставі п.3 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є неправомірним, з наступних підстав.

Пунктом 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності видавати особі, яка отримує послугу, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції, у даному випадку - квиток на проїзд у маршрутному таксі.

Згідно Положенню про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.00 року №614 (z0105-01) і зареєстрованого у Мін'юсті України 05.02.01 року за №105/5296, квітки на приміські автомаршрути - це розрахункові документи, бланки яких виготовлені друкарським способом з урахуванням вимог, установлених відповідними центральними органами виконавчої влади, та які видаються при реєстрації розрахункових операцій за разові послуги з перевезення пасажирів у міському автотранспорті.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом (265/95-ВР) , і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Розрахункова книжка - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом (265/95-ВР) випадках, коли не застосуються реєстратори розрахункових операцій.

Таким чином, Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) не ототожнює поняття розрахунковий документ, яким є квіток на проїзд у маршрутному таксі, і розрахункова книжка, рівно як квіток і розрахункова квитанція, оскільки вони є різними за формою і змістом.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку, що штрафна санкція, яку застосував відповідач за дане порушення, передбачена за невикористання розрахункової книжки, а не за відсутність розрахункового документу.

За таких обставин, суд вважає, що працівники державного податкового органу під час проведення перевірки дійшли помилкового висновку про порушення позивачем п. 5 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", у зв’язку з чим застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 340,00 грн. не є обґрунтованим та не відповідає вимогам чинного законодавства.

Що стосується застосування до позивача фінансових санкцій передбачених за порушення п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в сумі 300,00 грн., то судова колегія зазначає, що під час проведення перевірки встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в прибутковому ордері, невідповідність склала 60,00 грн.

У п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"визначено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки –загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Ст. 22 Закону встановлює, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні місцевого суду, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.