Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів: Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., Чалого С.Я., Калашнікової О.В., Черпіцької Л.Т.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Східної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 червня 2010 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2010 р. у справі за позовом ЗАТ "Виробниче об’єднання "Конті" до Східної митниці та Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання протиправними дій та скасування рішення, -

Закрите акціонерне товариство "Виробниче об'єднання "Конті" звернулось до суду з позовом до Східної митниці та Головного управління державного казначейства у Донецькій області про визнання протиправними дій митниці щодо видачі карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, визнання недійсними карток відмови в прийнятті митної декларації, визнання недійсними рішень митного органу про визначення митної вартості товарів, стягнення надмірно сплаченої суми ввізного та податку на додану вартість.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 червня 2010 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2010 р. позов Закритого акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Конті"задоволений повністю.

Визнано протиправними дії Східної митниці у видачі Закритому акціонерному товариству "Виробниче об'єднання "Конті" карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2009/020148 від 31 березня 2009 року, № 700000024/9/020548 від 30 жовтня 2009 року, № 700000024/9/020549 від 30 жовтня 2009 року.

Визнано недійсними картки відмови Східної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2009/020148 від 31 березня 2009 року, № 700000024/9/020548 від 30 жовтня 2009 року, № 700000024/9/020549 від 30 жовтня 2009 року.

Визнано недійсними рішення Східної митниці від 31 березня 2009 року про визначення митної вартості товарів № 700000024/2009/000136/1 та від 30 жовтня 2009 року № 700000024/2009/000723/1.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Конті" надмірно сплачену суму у загальному розмірі 117219 грн. 56 коп., що складається з суми надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 36631 грн. 11 коп. та надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 80588 грн. 45 коп.

Не погоджуючись із прийнятими по справі судовими рішеннями, митниця подала касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати, прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог з мотивів невірного застосування судами норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вбачає підстави до її задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги судами попередніх інстанцій не враховано, що відповідно до частини першої статті 265 Митного кодексу України (далі –МК) митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.

Згідно зі статтею 266 МК визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов’язаному з продавцем покупцю. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Аналіз наведених норм, а також положень постанов Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року № 339 "Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів" (339-2008-п) та від 20 грудня 2006 року № 1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження" (1766-2006-п) дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач має повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару за наявності підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у Митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявлення митної вартості товару. При визначенні митної вартості товару за методом 6 Митниця мотивувала неможливість застосування методів 1-5 визначення митної вартості.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин, але невірно застосували норми матеріального права до їх вирішення, що потягло за собою прийняття незаконного рішення.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 229, 232 КАС України, колегія суддів –

Касаційну скаргу Східної митниці задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 червня 2010 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2010 р. скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні адміністративного позову ЗАТ "Виробниче об’єднання "Конті" до Східної митниці та Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання протиправними дій та скасування рішення - відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 –239-1 КАС України (2747-15)

З оригіналом згідно

суддя Н.В.Васильченко