Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Островича С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області

на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 17.12.2009

та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 13.05.2010

у справі № 2-а-481/09 Рівненського районного суду Рівненської області

за позовом ОСОБА_2

до Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області

про зобов’язання вчинити певні дії

У лютому 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання нарахувати та виплатити як дитині війни з урахуванням коефіцієнта інфляції недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу (доплату до пенсії) за 2007-2008 роки в сумі 1 515,70 грн.

Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 17.12.2009, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 13.05.2010, позов задоволено частково, визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області щодо не нарахування та не виплати позивачу щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року протиправними; зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ( Закон № 2195-ІУ (2195-15) ), у вигляді підвищення на 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) та Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" (107-17) , за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року включно, враховуючи раніше виплачене підвищення до пенсії за відповідні періоди. В задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 1, 6 Закону № 2195-ІV дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Суд встановив, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни.

Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", яка регулює питання державної соціальної підтримки дітей війни, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до вимог статті 7 вказаного Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом (2195-15) , здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"зупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) № 6-р/2007 положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"визнано неконституційними з дня ухвалення цього рішення.

Таким чином з 09 липня 2007 року вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсії дітям війни виступав мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"обчислювався виходячи з визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Частиною третьою статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" змінами внесеними Законом України (749-16) "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"від 15 березня 2007 року встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"з 01 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини 1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Пунктом 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"було викладено в такій редакції:

"Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".

Положення пункту 41 розділу ІІ вказаного Закону (3551-12) втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року (v010p710-08) (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсії дітям війни був мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"обчислювався виходячи з визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"стосовно застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першої цієї статті, тільки щодо визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом (1058-15) , не є перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Отже право на підвищення пенсії, що передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у 2007 році виникло з 9 липня 2007 року, а у 2008 році - з 22 травня 2008 року, тобто з дня визнання неконституційними положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) та Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) щодо дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку, що з 9 липня 2007 року та з 22 травня 2008 року суб’єкт владних повноважень порушив право позивача як дитини війни на соціальний захист.

З огляду на викладене суди першої та апеляційної інстанції правильно вирішили спір, ухвалені ними по справі судові рішення відповідають нормам матеріального і процесуального права, а тому передбачені законом підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 13.05.2010, постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 17.12.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .