Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 29 квітня 2009 року і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровського районної у м. Донецьку ради (далі –УПСЗН) про стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною,-

У січні 2009 року ОСОБА_6 звернулась до суду з вказаним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до положень Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) (далі – Закон № 2811-ХІІ (2811-12) ) вона як мати малолітнього ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Посилаючись на те, що вона отримує цю допомогу в меншому розмірі, ніж передбачено Законом №2811-ХІІ (2811-12) , просила визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати УПСЗН щомісячно виплачувати допомогу з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не менш прожиткового мінімуму, для дітей віком до 6 років за 2007-2008 роки.

Постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 29 квітня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року, позов задоволено частково. Визнано дії УПСЗН неправомірними. Зобов’язано УПСЗН провести нарахування та виплату ОСОБА_6 заборгованість по виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 2072,71 грн. Стягнуто з місцевого бюджету на користь позивача державне мито у розмірі 1,70 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_6, маючи сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, здійснює за ним нагляд і має право на отримування допомоги по догляду за дитиною у розмірі, встановленому частиною першою статтею 15 Закону № 2811-ХІІ, згідно з якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

При нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги у 2007 році відповідач керувався статтею 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", якою передбачено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також пунктом 14 статті 71 Закону України "Про держаний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , яким зупинено на 2007 рік дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) .

Призначення державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачено статтею 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

У відповідності до статті 13 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 15 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) зазначеного закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік"допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 01 січня – 434,00 гривень, з 01 квітня –463,00 гривень, з 01 жовтня –470,00 гривень.

Пунктом 14 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік"з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом (489-16) , було зупинено дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) на 2007 рік.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року (v0a6p710-07) пункт 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"було визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним).

Пунктом 23 частини Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"були внесені зміни, які вступили в силу з 1 січня 2008 року і у відповідності до яких, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Враховуючи те, що УПСЗН в 2008 році виплачувало позивачу допомогу у розмірах, встановлених новою редакцією статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", суди прийшли до вірного висновку щодо правомірності його дій.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суд першої та апеляційної інстанцій дали правильну правову оцінку обставинам у справі, перевірили обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення конкретних сум, відповідність їх розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який був встановлений чинним законодавством, і дійшли до обґрунтованого висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 220 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскаржувані рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд,

Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 29 квітня 2009 року і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, окрім як з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 236 - 239 КАС України.