колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

суддів: Амєліна С.Є., Білуги С.В., Стародуба О.П., Тракало В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного письмового провадження за наявними у справі матеріалами за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м. Луганську ради, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м. Луганську ради на постанову Артемівського районного суду м. Луганська від 13 жовтня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2008 року,

У червні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є інвалідом ІІ групи та має відповідний статус, визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) . Відповідно до положень статті 13 цього Закону йому щорічно до 5 травня повинна виплачуватися разова грошова допомога в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Проте грошова допомога виплачувалася не в повному розмірі. Позивач просив визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м. Луганську ради в частині часткового застосування обмежень прав у отриманні щорічної разової грошової допомоги за 2008 рік; стягнути з управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м. Луганську ради на його користь недоотриману суму щорічної разової грошової допомоги в розмірі 3 448,00 грн. за 2008 рік; зобов’язати Головне управління Державного казначейства України в Луганській області виплатити позивачу недоотриману суму щорічної разової грошової допомоги в розмірі 3 448,00 грн., стягнутої з управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м. Луганську ради.

Постановою Артемівського районного суду м. Луганська від 13 жовтня 2008 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м. Луганську ради в частині часткового застосування обмежень прав у отриманні щорічної разової грошової допомоги за 2008 рік. Зобов’язано управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м. Луганську ради доплатити ОСОБА_1 недоотриману ним суму щорічної разової грошової допомоги за 2008 рік в розмірі 3 448,00 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2008 року апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м. Луганську ради залишено без задоволення, а постанову Артемівського районного суду м. Луганська від 13 жовтня 2008 року – без змін.

Вказуючи на допущені, на думку управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м. Луганську ради, судами неповне з’ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідач просить скасувати постановлені судами першої та апеляційної інстанцій рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що ОСОБА_1 має є інвалідом ІІ групи та має відповідний статус, визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) .

Частиною 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни ІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом "б"підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , частину 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) та "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) від 12 березня 2008 року № 183 (183-2008-п) установлено, що у 2008 році виплата разової грошової допомоги інвалідам війни ІІ групи, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , здійснюється у розмірі 400 гривень. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (v010p710-08) положення підпункту "б"підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, задовольняючи позов щодо стягнення недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги за 2008 рік, виходив з того, що рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (v010p710-08) –положення підпункту "б"підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , тому відповідач повинен компенсувати різницю між сумами фактично виплаченої позивачу щорічної разової грошової допомоги за 2008 рік та належної йому відповідно до положень частини 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Проте з таким висновком судів попередніх інстанцій можна погодитись лише частково.

Положення підпункту "б"підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (v010p710-08) , які не мають зворотної дії в часі. Якщо суб’єкт владних повноважень виплатив грошову допомогу під час дії зазначеної норми Закону, то після прийняття рішення Конституційним Судом України у нього не виникло додаткових зобов’язань щодо перерахунку раніше виплаченої позивачу щорічної разової грошової допомоги.

Суди першої та апеляційної інстанцій зазначених обставин не перевірили, дату фактичної виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги не встановили, а тому прийшли до передчасного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги за 2008 рік.

Відповідно до положень статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Оскільки зазначені порушення норм процесуального права, допущені судами першої та апеляційної інстанції, унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м. Луганську ради задовольнити частково.

Постанову Артемівського районного суду м. Луганська від 13 жовтня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2008 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.