Головуючого судді-доповідача –Малиніна В.В.,

Суддів –Бутенка В.І., Лиски Т.О., Мойсюка М.І., Ситникова О.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року по справі №2а-905/09/1111 року за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області про перерахунок пенсії, -

Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 жовтня 2009 року у задоволені позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області про зобов’язання останнє здійснити перерахунок пенсії від стажу та заробітної плати з 01.01.2009 року, застосувавши при проведенні перерахунку показник заробітної платив середньому на одну особу в цілому по Україні в 2008 році в розмірі 1 573,99 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове про задоволення позову. Визнано дії відповідача в обмежені права ОСОБА_2 щодо перерахунку пенсії з 01.01.2009 року без застосування показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2008 рік неправомірними. Зобов’язано відповідача провести позивачу перерахунок пенсії з 01.01.2009 року із застосуванням зазначеного показника відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить його рішення скасувати та залишити в силі постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 жовтня 2009 року.

В свою чергу позивач надіслав письмові заперечення на касаційну скаргу, просить залишити її без задоволення, а рішення апеляційної інстанції без змін.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Судами встановлено, що після призначення пенсії у 1999 році позивач продовжував працювати до 27.07.2005 року.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Згідно пункту 5 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року (v010p710-08) положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, що узгоджується зі статтею 152 Конституції України, якою встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , визнаних неконституційними.

Відповідно до підпункту 3 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 (530-2008-п) "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян"у разі, коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону (1058-15) продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерву у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону (1058-15) враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.

Тобто, фактично цією нормою відтворена редакція частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"в редакції Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI (107-17) , яка визнана неконституційною.

Отже, умови перерахунку пенсії, визначені в підпункті 3 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 (530-2008-п) не відповідають умовам, викладеним в статті 40, частині 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"в редакції Закону від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (1058-15) .

Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, колегія суддів вважає, що при вирішенні даного спору слід застосовувати правила ст. ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Частиною 2 ст.40 даного закону передбачено, що для визначення заробітної плати для обчислення (перерахунку) пенсії застосовується середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік попереднього року, який передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, доводи касаційної скарги є необґрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги зроблених судом висновків не спростовують.

За правилами ч.1 ст. 224 КАС України, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень, то суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області, - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року по справі №2а-905/09/1111 року за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області про перерахунок пенсії, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.