Головуючого судді-доповідача –Малиніна В.В.,

Суддів –Бутенка В.І., Лиски Т.О., Мойсюка М.І., Ситникова О.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Стрийської РДА на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Стрийської РДА про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, -

ОСОБА_2 звернулась з позовом до УПСЗН Стрийської РДА про визнання дій незаконними та стягнення недоотриманої частини матеріальної допомоги за період за 2007-2008 роки.

Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24 квітня 2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати позивачу щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. Зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 3 792,94 грн. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року рішення суду першої інстанції змінено шляхом виключення з мотивувальної та резолютивної частини постанови грошове визначення суми до стягнення . В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 КАС України.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційних скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення –без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач не є застрахованою особою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа, має доньку, ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Позивач вважає, що зазначена допомога була виплачена в менших розмірах ніж було передбачено діючим, на той час, законодавством України.

Рішення судів про часткове задоволення позовних вимог мотивовано тим, що дії відповідача є протиправними, оскільки він повинен був нарахувати та сплатити позивачу допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірі, встановленому ст. 15 Законом України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" з урахуванням вимог ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", а саме, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками, виходячи з на наступне.

Статтею 15 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) зазначеного закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 1 січня –434,00 гривень, з 1 квітня –463,00 гривень, з 1 жовтня –470,00 гривень.

Однак ця допомога у 2007 році їй не виплачувалася у розмірі, передбаченому вищенаведеним Законом, оскільки дію вищевказаних положень ч.1 ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми було зупинено згідно п.14 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року.

Така допомога у 2007 році їй не виплачувалася в розмірі, передбаченому вищенаведеним Законом (489-16) , оскільки при нарахуванні та виплаті цього виду державної допомоги у 2007 році відповідач керувався статтею 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", якою передбачено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також пунктом 14 статті 71 Закону України "Про держаний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) . Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року (v0a6p710-07) пункт 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"було визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним).

Отже, вірним є висновки судів, що дії УПСЗН по нарахуванню та виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі меншому за розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до шести років, є протиправними, а тому недоотримана допомога за цей період підлягає стягненню з відповідача.

Але, апеляційною інстанцією вірно було виключено з мотивувальної та резолютивної частини постанови суду першої інстанції грошове визначення суми до стягнення, оскільки адміністративний суд повинен визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними і зобов'язувати відповідачів провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

Таким чином, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України в судовому засіданні відсутні. Доводи касаційної скарги зроблених судом висновків не спростовують.

За правилами ч.1 ст. 224 КАС України, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень, то суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Стрийської РДА, - залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Стрийської РДА про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.