ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2011 року м. КиївП/9991/512/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіЗайцева М.П.,
суддів:Рецебуринського Ю.Й.,
Сороки М.О.,
Черпака Ю.К.,
Шведа Е.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Вищого адміністративного суду України справу за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Президента України про визнання дій неправомірними і зобовязання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2011 року ОСОБА_6, звернувся до суду із зазначеним позовом.
Посилається на те, що Президент України як гарант додержання Конституції України (254к/96-ВР) , прав і свобод людини і громадянина, не вжив дієвих заходів, направлених на відновлення його конституційних прав, порушених державними органами та не розглянув його звернення (скаргу).
Просить суд:
- визнати неправомірними дії Президента України щодо розгляду його звернення (скарги) поданої 5 квітня 2011 року;
- зобовязати Президента України розглянути його звернення (скаргу).
Представник Президента України у запереченні проти позову просить відмовити в задоволені позовних вимог з огляду на їх безпідставність та дотримання з боку Адміністрації Президента України встановленого порядку розгляду звернень.
Позивач в судове засідання не зявився, належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи, звернувся з клопотанням про розгляд справи в його відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не зявився, належним чином повідомлявся про день та час слухання справи, у запереченнях на позовну заяву просив розглянути справу без його участі.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6, звернувся до Президента України зі скаргою від 5 квітня 2011 року, де зазначив про неналежне виконання представниками державних органів своїх обовязків, чим держава не забезпечила йому та його родині захист прав та свобод. Користуючись своїм конституційним правом, просить доручити Кабінету Міністрів України розглянути питання щодо відшкодування йому та родині збитків завданих органами державної влади.
Звертаючись до суду з адміністративним позовом, ОСОБА_6 обґрунтував свої вимоги тим, що Президент України його скаргу не розглянув.
Відмовляючи в позові, суд виходить з наступного.
Статтею 106 Конституції України встановлені повноваження Президента України. При цьому Конституцією України (254к/96-ВР) не передбачено обовязок Глави держави особисто надавати відповіді на звернення до нього.
Згідно із пунктом 28 частини першої статті 106 Конституції України Президент України створює для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби. Указом Президента України від 25 лютого 2010 року № 265/2010 "Про першочергові заходи із забезпечення діяльності Президента України" (265/2010) утворено Адміністрацію Президента України, а Указом Президента України від 02 квітня 2010 року № 504/2010 (504/2010) затверджено Положення про Адміністрацію Президента України.
Відповідно до п. 3 Положення основними завданнями Адміністрації є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення здійснення Президентом України визначених Конституцією України (254к/96-ВР) повноважень.
Положенням визначені основні завдання цих органів, у тому числі в підпункті 20 пункту 4: організація прийому громадян, які звертаються до Президента України, розгляд звернень громадян, а також звернень органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян (у тому числі політичних партій, професійних спілок), підприємств, установ, інших організацій, здійснює облік і аналіз таких звернень. На основі аналізу звернень цей субєкт владних повноважень розробляє та подає Президентові України пропозиції щодо розв'язання порушених у них проблем.
Діючи в межах своїх повноважень та керуючись частиною шостою статті 5 Закону України "Про звернення громадян", завідувачем відділу опрацювання звернень громадян Управління з питань звернень громадян листом від 08 квітня 2011 року №22/041632-26 позивачу повернута його скарга та розяснено, що поставлені питання не відносяться до конституційних повноважень Президента України, а повинні вирішуватись в судовому порядку.
Позивач оскаржив до суду бездіяльність Президента України, а не Адміністрації Президента України .
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 КАС України субєктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За змістом статей 3, 6, частини третьої статті 50 КАС України відповідачем в адміністративній справі є субєкт владних повноважень, який, на думку позивача, порушив його права, свободу чи інтерес. Саме позивач зазначає особу, яка повинна відповідати за позовом в частині визнання протиправними дій та бездіяльності.
Відповідно до частини другої статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог.
З огляду на те, що позивач не навів у позовній заяві обставин, які б свідчили про неправомірність бездіяльності Президента України та порушення прав, свобод чи інтересів щодо розгляду звернення (скарги) ОСОБА_6, підстави для задоволення позову останнього відсутні.
Керуючись статтями 128, 160, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_6 до Президента України про визнання дій неправомірними і зобовязання вчинити певні дії відмовити повністю.
постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.
Головуючий суддя Зайцев М.П. судді Рецебуринський Ю.Й. Сорока М.О. Черпак Ю.К. Швед Е.Ю.