Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2011 року у справі № 2а-720/10/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, -

У лютому 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати його провести перерахунок пенсії з 01.04.2007 р. по 31.12.2007 р. у зв’язку із зміною грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців на підставі Наказу Міністерства оборони України № 175 від 14.04.2007 р. "Про встановлення граничного розміру премій військовослужбовцям ЗСУ" та провести її виплату з 03.12.2009 р.

Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 31 серпня 2010 року позовні вимоги задоволені.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2011 року скасоване рішення суду першої інстанції та ухвалене нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, що ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи від захворювання отриманого внаслідок Чорнобильської катастрофи в період проходження військової служби. Перебуває на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України в Харківській області і отримує пенсію по лінії Міністерства оборони України.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою від 03.12.2009 р. про проведення перерахунку пенсії, на що отримав відповідь від 25.12.2009 р. за № 2461/С-14 про відмову у задоволенні заяви.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, виходив з того, що дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії позивача з 01.04.2007 р. по 31.12.2007 р. є протиправними, оскільки не відповідають вимогам Конституції України (254к/96-ВР) та Постанові КМУ № 594 від 28.03.2007 р. (594-2007-п) "Про деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році".

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що постанова Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 р. № 594 (594-2007-п) не має обов'язковий характер, а преміювання здійснюється в межах видатків, передбачених для грошового забезпечення військовослужбовців у 2007 році.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено здійснення перерахунку усіх призначених пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 р. № 594 (594-2007-п) "Про деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році" було дозволено здійснювати преміювання військовослужбовців понад встановлений законодавством розмір у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році.

Відповідно п. 34.5 Наказу Міністра оборони України від 05.03.2001 р. №75 "Про затвердження Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовця Збройних Сил України" (z0251-01) (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.03.200 року №251/5442), виплата премій здійснюється щомісяця за минулий місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць у межах фонду преміювання за розрахунковий період (за місяць - 33,3 відсотка місячного фонду грошового забезпечення, за квартал - 100 відсотків).

Отже, з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 р. №594 (594-2007-п) та Наказу Міністра оборони України "Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних Сил України" від 14.04.2007 р. №175, яким введені в дію з 01.04.2007 р. граничні розміри премії, яка може бути виплачена у відсотках від грошового забезпечення, виходячи з посадових окладів і стажу безперервної військової служби, змін до нормативно-правових актів в частині збільшення встановленого раніше законодавством розміру премій не внесені, відповідно підстав для перерахунку пенсії не було. При цьому вищезазначеними нормативними актами передбачене лише можливе, а не обов'язкове збільшення розміру премії у 2007 році.

Оскільки, постанова Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 р. № 594 (594-2007-п) "Про деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році" та наказ Міністра оборони України "Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних Сил України" від 14.04.2007 р. №175 не мають обов'язковий характер, а виключно дозвільний, а також те, що преміювання здійснюється в межах видатків, передбачених для грошового забезпечення військовослужбовців у 2007 році, відмова ГУПФУ в Харківській області від проведення перерахунку пенсії позивача є цілком обґрунтованою та законною.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 –відхилити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2011 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.