ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
|
"20" жовтня 2011 р. м. Київ К-20382/08
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.,
суддів Гаманка О.І.,
Загороднього А.Ф,
Заїки М.М.,
Співака В.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 04.01.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2008 у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова, третьої особи –Державного підприємства "Львівський державний завод ЛОРТА"про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, -
встановила:
У червні 2006 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова, третьої особи –Державного підприємства "Львівський державний завод ЛОРТА"про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 04.01.2007 позов ОСОБА_4 було задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова призначити таку пенсію з 21.03.2005.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2008 апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова було залишено без задоволення, а постанову Сихівського районного суду м. Львова від 04.01.2007 без змін.
Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Сихівського районного суду м. Львова від 04.01.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2008 скасувати, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення суду щодо застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту "б"статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки роботи - жінкам.
Згідно з пунктом "а"підрозділу 5 розділу ХV Списку № 2, затвердженого постановою РМ СРСР від 22.08.1956 № 1173 (v1173400-56)
до працівників, що мають право на пільгове пенсійне забезпечення віднесено гальваніків у виробництві покриття металів гальванічним способом.
Враховуючи, що в період з 02.07.1984 по 14.06.1997 позивач працювала гальваніком на Львівському заводі ім. Леніна (Львівській державний завод "ЛОРТА"), що підтверджується листом Львівського державного заводу "ЛОРТА"від 04.09.2003 № 565-2497 та довідкою Державного архіву Львівської області від 18.03.2003 № Л-382/у-2, а зайнятість повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці підтверджується записами трудової книжки та витягами із технологічного процесу виготовлення друкованих плат гальванічним методом і переліку професій, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення по цеху № 10, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку щодо наявності у позивача права на отримання пенсій за віком на пільгових умовах.
Крім того, відповідно до абзацу 2 пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (442-92-п)
відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Сихівського районного суду м. Львова від 04.01.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2008 у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова, третьої особи –Державного підприємства "Львівський державний завод ЛОРТА"про призначення пенсії за віком на пільгових умовах –без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
|
Головуючий
Судді
|
С.В. Білуга
О.І. Гаманко
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка
В.І. Співак
|