Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Маринчак Н.Є.

Нечитайла О.М.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Навасардян М.Г.,

розглянувши касаційну скаргу Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2007 року

та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2006 року

по справі № А36/294

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля"

до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

У вересні 2006 року Відкрите акціонерне товариство "Павлоградвугілля" звернулось до суду з позовною заявою до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 12.04.2005р. №0000322640/1/2097/10/26 та №0000312640/1/2096/10/26.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2006 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2007 року у даній справі позов задоволено та визнано недійсними спірні податкові повідомлення-рішення з мотивів безпідставності їх прийняття.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, відповідно до п.1.2 Статуту, у редакції, зареєстрованій 12.07.2006р. є правонаступником майна, прав та обов'язків ДВАТ "ЦЗФ "Курахівська".

Податковим ограном була проведена позапланова документальна перевірка ДВАТ "ЦЗФ "Курахівська" по дотриманню вимог податкового та валютного законодавства останнім. Відповідно акту перевірки були виявлені порушення підприємством Законів України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) та від 28.12.1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , у зв'язку з чим, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.04.2005р. №0000312640/1/2096/10/26, яким було визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій у сумі 235050 грн., з них 117 525грн. –основний платіж та 117 525 грн. –штрафні санкції, та від 12.04.2005р. №0000322640/1/2097/10/26, яким було визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 4491,40 грн., з них основний платіж 2994,27 грн. та штрафні санкції у розмірі 1497,13 грн.

Відповідно до акту перевірки від 01.03.2005р. за №21/26-2-00176555 в ході проведення вказаної перевірки було встановлено, що підприємство ДВАТ "ЦЗФ" Курахівська" за юридичною адресою відсутнє. Також в акті зазначено, що на момент перевірки підприємством не було надано документів бухгалтерського, статистичного та податкового обліку. Крім того, підприємством ТОВ "Плюс і К" відповідачу надався лист за №57-01/ф від 27.01.2005р., в якому зазначено, що документи бухгалтерського та податкового обліку підприємства ДВАТ " ЦЗФ "Курахівська" ніколи не надавались на збереження. Всі ці обставини свідчать про те, що всі фінансово-господарські документи керівництвом підприємства до податкової інспекції до перевірки не надавались.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України "Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності" (817/98) органи виконавчої влади проводять планові та позапланові виїзні перевірки. У п.1.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності –юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами визначено, що документальна перевірка фінансово-господарської діяльності підприємства проводиться за місцезнаходженням підприємства та/або за місцезнаходженням об'єкта, щодо якого проводиться така перевірка. Це також затверджено наказом ДПА України від 16.09.2002р. за №429 (z1023-02) .

Таким чином, планова чи позапланова виїзна перевірка повинна бути проведена за місцезнаходженням підприємства та/або за місцезнаходженням об'єкта, щодо якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п.17 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності–юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами факти виявлених порушень податкового законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. У даному випадку відповідач не мав можливості робити посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку ДВАТ "ЦЗФ "Курахівська", під час складання акту перевірки, бо не мав до них доступу, оскільки ним не було з'ясовано місцезнаходження підприємства, про що неодноразово зазначається в акті перевірки.

Таким чином, без встановлення місцезнаходження підприємства відповідачем неможливо було провести виїзну перевірку. Тобто, факт не встановлення або не визначення місцезнаходження ДВАТ "ЦЗФ "Курахівська" унеможливив проведення відносно нього вказаного виду перевірки. Відповідач повинен був у відповідності з п.п. 4.3.1 п.4.3 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами" провести перевірку шляхом застосування непрямих методів. Відповідно до п.6 Методики визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами, для визначення елементів податкових баз при застосуванні непрямих методів органи державної податкової служби можуть використовувати інформацію, одержану згідно із законодавством від: підприємств, установ та організацій, включаючи національний банк та його установи, комерційні банки, інші фінансові установи, і суб'єктів підприємницької діяльності–фізичних осіб –довідки, копії документів про фінансово-господарську діяльність і одержані доходи, обсяги реалізованої продукції, видатки підприємств, установ та організацій усіх форм власності, відомості про поточні і вкладні (депозитні) та інші рахунки, інформацію про наявність та обіг коштів на цих рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності, а також іншу інформацію, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів), у порядку, визначеному законодавством.

Всі висновки відповідача на предмет розрахунку та формування податкових зобов'язань ДВАТ "ЦЗФ "Курахівська" зроблені виключено на підставі інформації, отриманої від інших суб'єктів господарювання (філії Промінвестбанку м. Селидове, ТОВ "Полюс і К"), а не безпосередньо від перевіряємого платника податків.

Як свідчить акт перевірки, податкові зобов'язання нараховувалися відповідачем ДВАТ "ЦЗФ "Курахівська" за угодою від 01.06.2002р. №1/06/02м. Вся інформація стосовно вказаної угоди отримана відповідачем не безпосередньо від перевіряємого платника податків –ДВАТ "ЦЗФ "Курахівська".

Цей договір, на підставі якого відповідач зробив висновок про наявність податкових зобов'язань у підприємства, рішенням від 05.05.2006р. у справі №12/40пд Господарського суду Донецької області був визнаний неукладеним, а відтак взагалі не породжує ніяких правових наслідків відносно оподаткування таких операцій.

Доводи, наведені скаржником, не спростовують зазначених висновків, а тому не приймаються колегією суддів, як підстава для задоволення вимог касаційної скарги. Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення –без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2007 року та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2006 року по справі №А36/294 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.