К-32715/09-С Про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення (ПДВ) - 22.03.2011 Прийняття

Приватне мале виробничо-комерційне підприємство "Ассоль" звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області, про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 21.02.2007р. №0000172302/0.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 15.11.2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2009 року позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.02.2007р. №0000172302/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 31298,24 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій позивач та відповідач звернулись до Вищого адміністративного суду України із касаційними скаргами.

Позивач просить рішення місцевого та апеляційного судів змінити в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти рішення, яким повністю задовольнити позов. В обґрунтування касаційної скарги посилається на порушення судами норм матеріального права та прийняття судових рішень без належного врахування всіх обставин справи.

Відповідач у касаційній скарзі просить рішення судів обох інстанцій у частині задоволених позовних вимог скасувати та прийняти рішення, яким у позові відмовити.

Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами перевірки позивача співробітниками податкової було складено акт про результати невиїзної документальної перевірки з питань правильності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.06.05р. по 30.09.06р. від 14.02.2007р. за №18/23/20470908.

Перевіркою встановлено, що ПМВКП "Ассоль" у червні 2005р. –вересні 2006р. було занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 212 301,00 грн. В обґрунтування своїх висновків податковий орган посилається на безпідставне включення підприємством до складу податкового кредиту сум ПДВ за операціями з ТОВ "Пепела" та ПП "Ельдевейс-2004" та зазначає наступне.

До ДПІ у Василівському районі надійшов лист № 10387/7/26-50 від 20.11.06р. від УПМ ДПА у Запорізькій області щодо здійснених заходів по скасуванню державної реєстрації ТОВ "Пепела" та ПП "Ельдевейс-2004", які мали господарські взаємовідносини з ПМВКП "Ассоль".

Постановою Василівського районного суду Запорізької області від 21.07.2006р. по справі №2-а-27/06 визнано нечинним статут, запис про проведення державної реєстрації, свідоцтво платника ПДВ, визнано нечинним всі первинні бухгалтерські і фінансові документи ТОВ "Пепела" з моменту реєстрації - 06.05.2006р.

Постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19.05.2006р. по справі №2-а-27/06 визнано нечинним другу реєстрацію статуту ПП "Ельдевейс-2004" з моменту перереєстрації, запис про проведення державної перереєстрації, свідоцтво платника ПДВ ПП "Едельвейс -2004" та всі первинні бухгалтерські та фінансові документами з реквізитами ПП "Ельдевейс-2004" з моменту перереєстрації - 15.03.2005р.

На виконання постанови Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19.05.2006р. по справі №2-а-27/06 ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя складено акт №276 від 30.11.2006р. про анулювання реєстрації платника ПДВ ПП "Ельдевейс-2004" №11853590 від 26.08.2004р., де датою анулювання реєстрації є 15.03.2005р.

На виконання постанови Василівського районного суду Запорізької області від 21.07.2006р. по справі №2а-164 ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя складено акт №277 від 30.11.2006р. про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ "Пепела" №11862343 від 17.05.2006р., де датою анулювання реєстрації є 17.05.2006р.

Посилаючись на те, що операції з ПП "Ельдевейс-2004" та ТОВ "Пепела" не є підтвердженими документально, а видані названими підприємствами папери не можна вважати документами, податкова інспекція донарахувала позивачу відповідні податкові зобов'язання.

В результаті відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 21.02.07р. №0000172302/0 про донарахування податку на додану вартість у сумі 318451,5 грн. (у тому числі основний платіж - 212301,00 грн. та штрафні (фінансові санкції) - 106150,50грн.)

Задовольняючи позов частково, суди зазначили, що постановою Василівського районного суду Запорізької області від 21.07.2006р. по справі №2-а-27/06, визнано нечинним статут, запис про проведення державної реєстрації, свідоцтво платника ПДВ, визнано нечинним всі первинні бухгалтерські і фінансові документи ТОВ "Пепела" з моменту реєстрації - 06.05.2006р.; постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19.05.2006р. по справі №2-а-27/06 визнано нечинним другу реєстрацію статуту ПП "Ельдевейс-2004" з моменту перереєстрації, запис про проведення державної перереєстрації, свідоцтво платника ПДВ ПП "Едельвейс -2004" та всі первинні бухгалтерські та фінансові документами з реквізитами ПП "Ельдевейс-2004" з моменту перереєстрації - 15.03.2005р., а відтак показники бухгалтерського та податкового обліку позивача за операціями з ПП "Ельдевейс-2004" не можна вважати підтвердженими належним чином, що є підставою для виключення їх у податковому обліку ПМВКП "Ассоль".

Оскільки податкові накладні ПП "Ельдевейс-2004" не можна вважати податковим документом і одночасно розрахунковим документом, отже, на думку судів, вони не можуть бути підставою для формування ПМВКП "Ассоль" податкового кредиту, а тому позивачу обґрунтовано зменшено податковий кредит та нараховано зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 191 435,00 грн., та визначено штрафні санкції в сумі 95 717,50 грн.

У той же час, суди не погодились з висновками податкового органу про те, що по операціям з придбання товарів у ТОВ "Пепела" у серпні та вересні 2006р. позивач необґрунтовано відніс до складу податкового кредиту витрати по сплаті ПДВ у розмірі 20 865,49 грн., оскільки, посилаючись на протиправність дій ТОВ "Пепела" щодо видачі податкових накладних, ДПІ у Василівському районі Запорізької області не надала безспірних доказів в обґрунтування своїх висновків та доводів, зокрема, не надано належних доказів, що підтверджують фіктивність ТОВ "Пепела".

Так, рішення Василівського районного суду Запорізької області від 21.07.06р., на яке посилались перевіряючі у акті перевірки, скасовано ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 16.05.07р., а провадження у справі закрито, а тому податковим органом неправомірно зменшено податковий кредит позивача за операціями з ТОВ "Пепела" та нараховано зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 20865 грн. 49 коп., а також штрафні санкції у розмірі 10432,75 грн.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.

Судами попередніх інстанцій не були враховані приписи частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно, частинами 4 та 5 цієї статті на суд покладається обов’язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; зобов’язує суд запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Зокрема, з урахуванням того, що

Так, в процесі розгляду даної справи судами не було досліджено посилання відповідача на наявність вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.05.2007р. щодо Мартинюк В.С. –засновника та директора ПП "Едельвейс-2004", зі змісту якого вбачається, що останній не укладав фіктивні угоди з позивачем, а відтак судами у даній справі не підтверджено та не спростовано доводи відповідача щодо наявності умислу позивача, а відтак не встановлено, чи мають відношення кримінальні дії до діяльності ПМВКП "Ассоль" у межах спірних правовідносин.

Також, приймаючи рішення у даній справі суди попередніх інстанцій не встановили, які саме податкові накладні контрагентів не можуть бути підставою для формування ПМВКП "Ассоль" податкового кредиту, що унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи

Таким чином, суди обох інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Відповідно до п. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 210 –232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд

Касаційні скарги Приватного малого виробничо-комерційного підприємства "Ассоль" та Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2009 року та постанову Господарського суду Запорізької області від 15.11.2007 року по справі №3/408/07-АП скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 –239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .