Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року у справі № 2а-10469/09/12/0170 за позовом ОСОБА_1 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, треті особи: виконавчий комітет Київської районної ради м. Сімферополя, ОСОБА_2 про визнання протиправною відмови та спонукання до виконання певних дій, -

У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, треті особи: виконавчий комітет Київської районної ради м. Сімферополя, ОСОБА_2, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт по добудові до квартири АДРЕСА_1, а також зобов’язати відповідача видати дозвіл на виконання будівельних робіт.

Постановою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15 лютого 2010 року позовні вимоги задоволені.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року скасоване рішення суду першої інстанції та ухвалене нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим № 2557 від 21.11.2008 р. на позивача накладений штраф у розмірі 170,00грн., за порушення ст. 29 Закону України "Про планування та забудову територій", а саме: гр. ОСОБА_1 виконуються будівельні роботи по будівництву прибудови до квартири АДРЕСА_1 без дозволу відповідача на виконання будівельних робіт.

Відповідачем винесений припис від 18.11.2008 р., яким запропоновано позивачу припинити будівельні роботи, надати до інспекції правоустановчі документи.

Також, судами встановлено, що в проваджені Київського районного суду м. Сімферополя знаходиться справа за позовом Київської районної ради м. Сімферополя до ОСОБА_1 про знесення самочинного будівництва, а саме прибудови до вказаної квартири. Підставою звернення з позовом до Київського районного суду м. Сімферополя був протокол про адміністративне правопорушення позивача від 18.11.2008 р.

Відповідно до листа відповідача від 12.06.2009 р. № 7/1-3080 позивачу було відмовлено у видачі дозволу на виконання будівельних робіт по даному об'єкту у зв'язку з відсутністю документу, який підтверджує право власності або користування земельною ділянкою або договору суперфіцію.

Згідно пункту 1 вказаного Положення встановлюється порядок та умови надання дозволу на виконання будівельних робіт з нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації та капітального ремонту об'єктів та обов'язкове для застосування усіма суб'єктами будівництва незалежно від форм власності, відомчої належності та джерел фінансування.

Пункт 2.1. Положення передбачає, що для одержання дозволу на виконання будівельних робіт забудовник (замовник) повинен подати до інспекції держархбудконтролю такі документи: а) заяву забудовника (замовника); б) рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування; в) документ, що посвідчує право власності забудовника (замовника) чи право користування (у тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою, на якій буде розміщено об'єкт містобудування; г) комплексний висновок державної інвестиційної експертизи; ґ) документи про призначення відповідальних виконавців робіт (виконроба, осіб, що виконують технічний нагляд, авторський нагляд); д) затверджену в установленому порядку проектну документацію (будівельний генеральний план та паспорт фасаду в двох примірниках, пояснювальна записка для реєстрації).

У разі проведення реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, споруд та інших об'єктів без зміни цільового призначення об'єкта замовник (забудовник), крім рішення виконавчого органу відповідної ради, Київської та Севастопольської державної адміністрації про дозвіл на будівництво подає також копію документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмову згоду його власника на проведення зазначених робіт.

Судами встановлено, що позивач при зверненні до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим про видачу дозволу на виконання будівельних робіт по добудови до квартири не надав документи, які б підтверджували право власності або користування земельною ділянкою або договору суперфіцію.

Суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що судом першої інстанції зроблений помилковий висновок, що наявність згоди балансоутримувача КП ЖЕО Київського району на будівництво прибудови квартири є достатнім документом, який посвідчує правомочність використання земельної ділянки, на якій здійснено будівництво, оскільки законодавством передбачено наявність належним чином оформленого права на користування земельної ділянки, а не погодження будівництва з балансоутримувачем.

Крім того, позивач мешкає у багатоквартирному будинку.

Відповідно до частини 3 статті 42 Земельного кодексу України порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач не мала згоди на це будівництво прибудови і використання земельною ділянкою від власника квартири АДРЕСА_2 цього будинку. Також, позивач не надала документів, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій вона збудувала прибудову.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт по добудові до квартири АДРЕСА_1, а також зобов’язання відповідача видати дозвіл на виконання будівельних робіт.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 –відхилити.

Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.