ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"15" березня 2011 р. м. Київ К-9168/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Білуги С.В.,
Заїки М.М.,
Ліпського Д.В.,
Співака В.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на постанову Гайсинського районного суду Вінницькій області від 09.10.2007 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2009 у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Управління Міністерства внутрішніх справ у Вінницькій області про перерахунок грошового забезпечення та розміру пенсії, -
встановила:
У березні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Управління Міністерства внутрішніх справ у Вінницькій області про перерахунок грошового забезпечення та розміру пенсії.
Постановою Гайсинського районного суду Вінницькій області від 09.10.2007 позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено повністю. Зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок розміру пенсії ОСОБА_4 з 04.01.2000 року з урахуванням доплати за виконання службових обов’язків в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, передбаченої статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"у сумі 192,36 грн. з послідуючим перерахунком та виплатити суму недоплаченої пенсії.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2009 було змінено зазначене рішення суду першої інстанції в частині дати з якою необхідно провести перерахунок розміру пенсії, а саме: з 04.01.2000 року на 01.01.2005 року. В іншій частині рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішення, і тому вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції –без змін, з наступних підстав.
Судами було встановлено, що ОСОБА_4 в період з 14.07.1992 по 04.01.2000 роки проходив службу в батальйоні міліції з охорони зони радіоактивного забруднення ГУ МВС України в Київській області та отримував щомісячну доплату за службу в зоні відчуження ЧАЕС у розмірі 192,36 грн., в тому числі, і на момент звільнення. З 04.01.2000 року позивачу нараховувалась пенсія відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб".
Відповідно до частини 2 статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"громадянам, які працюють у зоні відчуження, а також у зоні безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів, за рішенням Адміністрації зони відчуження, встановлюється доплата згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Згідно частини 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (2262-12) , та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому, для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавку за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України (в редакції чинній до 01.01.2005 року).
При цьому, частина 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"в редакції чинній з 01.01.2005 року передбачає, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (2262-12) , та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством та в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України (в редакції чинній до 01.01.2005 року).
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про те, що відповідач повинен провести перерахунок доплати до пенсії позивача згідно статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"з 01.01.2005 року, тобто з часу введення в дію нової редакції частини 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб".
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позивач має право на одержання вказаної щомісячної допомоги, однак, позов в частині стягнення даних виплат до пенсії згідно статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"з 04.01.2000 по 01.01.2005 роки не підлягає задоволенню, оскільки виплата відповідних допомог відноситься до компетенції Управління праці та соціальної політики, а не до Пенсійного фонду України, до завдань якого згідно Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) входить лише призначення, перерахунок і виплата пенсій та додаткових пенсій, отже, позовні вимоги в цій частині пред’явлені до неналежного відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –
ухвалила:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2009 року та постанову Гайсинського районного суду Вінницькій області від 09.10.2007, змінену постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2009, у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Управління Міністерства внутрішніх справ у Вінницькій області про перерахунок грошового забезпечення та розміру пенсії –без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній Судді С.В. Білуга М.М. Заїка Д.В. Ліпський В.І. Співак