2а-3923/10/2670 Про визнання незаконним та скасувати податкове роз'яснення Державної податкової адміністрації України щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб платників податку - учасників пенсійного ФБУ - 22.02.2011 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання незаконними дій, -

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконними дії посадових осіб Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, визнати незаконним податкове роз’яснення Державної податкової адміністрації України, щодо оподаткування податком, доходів, платників податку-учасників пенсійного ФБУ, яке суперечить нормам чинного законодавства України та визнати його недійсним, визнати незаконними дії та бездіяльність посадових осіб Державної податкової адміністрації України стосовно розгляду його звернення при виконанні своїх службових обов’язків в, дотриманні вимог Конституції і законів України внаслідок чого порушено його права та охоронювані законом інтереси та інтереси держави.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 червня 2010 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Державна податкова адміністрація України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до п.20 Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому громадян в органах державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 червня 2008 року №395 (z0554-08) , відповідь за результатами розгляду звернення в обов'язковому порядку дається тим органом ДПС, який його отримав і до компетенції якого входить розв'язання порушених у зверненні питань, за підписом керівників або осіб, яким право підпису надано керівником органу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до посадових осіб Державної податкової адміністрації України з питань особистого прийому по питанням оподаткування доходів фізичних осіб.

06 жовтня 2008 року відповідно до запису в картці обліку особистого прийому громадян "відбулася зустріч з заступником директора Департаменту оподаткування фізичних осіб. Прийнято рішення про додаткову зустріч протягом наступного тижня"(п.13 даної картки). Також, в даній картці накладено резолюцію "Департаменту оподаткування фізичних осіб (ОСОБА_1) доопрацювати питання, порушене заявником з профільним комітетом Верховної Ради України. Про результати інформувати заявника під час додаткової зустрічі в ДПА України".

Відповідачем Державної податкової адміністрацією України не було надано доказів того, що додаткова зустріч з позивачем відбулася та питання, порушені ним під час звернення до відповідача були опрацьовані відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку має місце бездіяльність Державної податкової адміністрації України, що виражається у не вирішенні зазначених позивачем питань. Тому, позовні вимоги в частині визнання бездіяльності відповідача протиправною підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про визнання незаконним податкового роз’яснення Державної податкової адміністрацією України щодо оподаткування податком, доходів, платників податку-учасників пенсійного ФБУ, яке суперечить нормам чинного законодавства України, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Податкове роз’яснення відповідача не є нормативним актом чи актом індивідуальної дії в розумінні ст. 17 КАС України та не тягне за собою виникнення для позивача будь-яких правових наслідків. Отже, в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації України –залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 червня 2010 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.