Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді

Смоковича М.І.

Суддів

Весельської Т.Ф.

Горбатюка С.А.

(доповідач)

Мироненка О.В.

Мороз Л.Л.

секретар судового засідання Гайдай С.О.,

за участі представника ОСОБА_6 –ОСОБА_7

розглянувши у касаційному порядку у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим Далі –Ялтинська міська рада), треті особи –Управління земельних ресурсів м. Ялти Автономної Республіки Крим, Управління головного архітектора виконавчого комітету Ялтинської міської ради про скасування рішення за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 березня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 03 червня 2008 року,

У грудні 2007 року ОСОБА_6 в Ялтинському міському суді Автономної Республіки Крим пред’явила позов до Ялтинської міської ради, треті особи –Управління земельних ресурсів м. Ялти Автономної Республіки Крим, Управління головного архітектора виконавчого комітету Ялтинської міської ради про скасування рішення.

В обґрунтування позовних вимог вказала на те, що рішенням Ялтинської міської ради від 25 липня 2007 року № 164 "Про відмову ОСОБА_6 у передачі у власність земельної ділянки площею 0,01 га для будівництва та обслуговування гаражу за адресою: АДРЕСА_1" їй було відмовлено у передачі у власність земельної ділянки у АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування гаража з тих підстав, що розміщення гаража у цьому районі не передбачено містобудівною документацією.

Вважає, що це рішення суб’єктом владних повноважень винесено без урахування положень чинного законодавства.

Крім того, Ялтинська міська рада безпідставно послалася на відсутність можливості надати їй земельну ділянку під будівництво гаража, оскільки компетентний орган у сфері містобудування та архітектури орган місцевого самоврядування, яким є Управління головного архітектора виконавчого комітету ради, на підставі наданих нею документів дав згоду на відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,004 га під будівництво і обслуговування гаража за вказаною вище адресою.

Просила скасувати рішення Ялтинської міської ради від 25 липня 2007 року № 164 "Про відмову ОСОБА_6 у передачі у власність земельної ділянки площею 0,01 га для будівництва та обслуговування гаража у м. Ялті по АДРЕСА_1".

Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 березня 2008 року, залишеною без зміни ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 03 червня 2008 року, у задоволенні позову ОСОБА_6 до Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим, треті особи –Управління земельних ресурсів м. Ялти Автономної Республіки Крим, Управління головного архітектора Ялтинської міської ради про скасування рішення відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення у справі про задоволення її позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимоги позивача, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Ялтинська міська рада діяла відповідно до положень статті 12 Земельного кодексу України, згідно з якою до повноважень міських рад належить розпорядження землями територіальних громад.

Колегія суддів не може погодитися з такою правовою позицією судів попередніх інстанцій у зв’язку з тим, що вона не ґрунтується на неповно та не всебічно встановлених обставинах у справі, а отже, судами допущено неповноту судового розгляду.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Повноваження Ялтинської міської ради у галузі земельних відносин визначені статтею 12 Земельного кодексу України, у тому числі до таких повноважень належить розпорядження землями територіальної громади.

Наявність відповідних повноважень не звільняє суб’єкт владних повноважень від доказування правомірності свого рішення та не означає, що ради можуть приймати рішення, у тому числі й у галузі земельних відносин, на свій розсуд та без будь-якого його технічного або правового обґрунтування.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Недотримання суб’єктами владних повноважень вказаних вимог при прийнятті рішень, при вчиненні дій або бездіяльності, тягне за собою підстави для визнання їх неправомірними (скасування рішень) у судовому порядку.

Частиною четвертою статті 3 Закону України "Про планування та забудову територій" передбачено, що рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань забудови та іншого використання територій, вибору, вилучення (викупу) і надання земельних ділянок для містобудівних потреб приймаються в межах, визначених законом відповідно до містобудівної документації за погодженням з спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Ялтинської міської ради від 25 липня 2007 року № 164 "Про відмову ОСОБА_6 у передачі у власність земельної ділянки площею 0,01 га для будівництва та обслуговування гаражу за адресою: АДРЕСА_1" ОСОБА_6 відмовлено у передачі у власність земельної ділянки площею 0,01 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування гаражу, оскільки містобудівна документація не передбачає у зазначеному районі будування гаражів.

Як видно з копії листа Управління головного архітектора виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 22 вересня 2006 року № 14/3316 на адресу ОСОБА_6. Управління погодило відвід земельної ділянки для будівництва та обслуговування гаража ОСОБА_6 у АДРЕСА_1 без будь-яких обмежень або застережень. На цей орган, як на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань містобудування та архітектури, відповідно до частини першої статті 31 Закону України "Про планування та забудову територій", покладено державний контроль за плануванням, забудовою та іншим використанням територій.

Проте, суди попередніх інстанцій не перевірили посилання позивача на наявність такого висновку, підстави для надання Управлінням саме такого висновку, не оглянули у судовому засіданні відповідну містобудівну документацію, зокрема, Генеральний план м. Ялти та детальний план території, які відповідно до вимог частини третьої статті 10 Закону України "Про планування та забудову територій", мають бути затвердженими відповідною місцевою радою з визначенням строку їх дії та переліку раніше прийнятих рішень, що втрачають чинність, а також тих рішень, до яких необхідно внести відповідні зміни.

Між тим, ці обставини мають суттєве значення при в рішенні судом спору про визнання рішення Ялтинської міської ради неправомірним з огляду його на обґрунтованість.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.

Суди попередніх інстанцій не виконали вимог процесуального законодавства й ухвалили у цій справі незаконні рішення, які підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід більш повно встановити обставини у справі та у залежності від встановленого –вирішити спір.

При цьому суду слід мати на увазі, що згідно з положеннями частини першої статті 21 Цивільного кодексу України акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, підлягає визнанню незаконним та скасуванню, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси осіб.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 березня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 03 червня 2008 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_6 до Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим, треті особи –Управління земельних ресурсів м. Ялти Автономної Республіки Крим, Управління головного архітектора виконавчого комітету Ялтинської міської ради про скасування рішення скасувати, а справу –направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.