Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Горбатюка С.А.

Мироненка О.В.,

Мороз Л.Л.,

Смоковича М.І.,

Чумаченко Т.А.

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 24 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсії по інвалідності,–

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсії по інвалідності.

Рішенням Новоазовського районного суду донецької області від 25 травня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 12 серпня 2010 року, позов задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області стосовно виплати ОСОБА_1 пенсії з 12 січня 2005 року по 30 червня 2007 року, як інваліду 3 групи, в розмірі меншому ніж встановлено ст.ст. 49, 50, 4 ст. 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ч.3 ст. 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату основної (державної) пенсії у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, у розмірі не менше 50% мінімальної пенсії за віком по 3 групі інвалідності з урахуванням фактично здійснених виплат з 12 січня 2005 року по 30 червня 2007 року, у відповідності до ст.ст. 49, 50, ч.4 ст. 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"та ч.3 ст. 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЕС, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28, Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для ос які втратили працездатність.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС, інвалідом 3 групи і його захворювання пов’язане з виконанням обов’язків по ліквідації наслідків на ЧАЕС.

Відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) має право на підвищення до пенсії, проте, відповідачем виплати здійснювались в меншому розмірі.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області щодо нарахування та виплати позивачу основної пенсії у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, у розмірі не менше 50% мінімальної пенсії за віком по 3 групі інвалідності є протиправною з 12 січня 2005 по 30 червня 2007 року.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки.

Статтею 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Судом апеляційної інстанції, залишені поза увагою доводи апеляційної скарги про застосування строків позовної давності. Крім того, позивач питання про поновлення пропущено строку не заявляв.

Також, судами не взято до уваги, що в матеріалах справи є рішення Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2008 року, яким зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області здійснити перерахунок основної пенсії Єлізарову В.О. з 1 серпня 2007 року відповідно до ст. 45 Закону України "Про загальнообов’язкове державне, пенсійне страхування".

Тобто, про порушення своїх прав з 2005 року по 2007 рік, позивач знав, так як отримувала цю допомогу у зазначений період і належний її розмір був визначений діючими Законами, зміст яких не є таємною інформацією і доступ до яких не обмежений.

Відповідно до ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справ.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги та скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене і в залежності від встановленого вирішити справу.

Керуючись ст. 220, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області задовольнити частково.

Рішення Новоазовського районного суду донецької області від 25 травня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 24 червня 2010 року - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.