Судова колегія Одеського апеляційного

адміністративного суду у складі:

головуючого - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

при секретарі - Журкіній І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Херсонський морський торгівельний порт"на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 січня 2009 року по справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Херсонський морський торгівельний порт"до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт"звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкового повідомлення рішення від 25.04.2008р. № 0002102301/0 в частині донарахування податку на прибуток у розмірі 124 26,10 грн. та застосування відповідних штрафних санкцій.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19 січня 2009 року відмовлено в задоволенні позову ДП "Херсонський морський торговельний порт".

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції ДП "Херсонський морський торговельний порт"подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Сторони були повідомлені належним чином про час і місце судового засідання, про що є докази в матеріалах справи: ДП "Херсонський морський торговельний порт" сповіщено згідно поштового повідомлення про вручення (а.с.91), представник прибув до суду та підтримав апеляційну скаргу; ДПІ у м. Херсоні сповіщено згідно телефонограми (а.с.92), представник до суду не прибув та причини неявки суду не повідомив.

Колегія суддів порадившись на місці та заслухавши думку апелянта, ухвалила слухати справу за відсутністю не з’явившихся осіб.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що Спірне податкове повідомлення рішення складено на підставі акту про результати планової перевірки позивача від 17.04.2008 р. № 1342/23-4/01125695. Одним із висновків акту перевірки було те, що у порушення пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР (334/94-ВР) ) із змінами та доповненнями позивачем завищено скориговані валові витрати за 4 квартал 2007 року на суму 49704,4 грн. внаслідок того, що позивачем не здійснена компенсація вартості отриманих товарів у зв'язку зі сплином термінів позовної давності погашення заборгованості з оплати зазначених вище товарів. Проведеною перевіркою позивача від 17.04.2008 року відповідачем було встановлені порушення податкового законодавства з оподаткування прибутку підприємств. Виявлені порушення податкового законодавства були підставою для складення податного повідомлення рішення від 25.04.2008р. № 0002102301/0. Загальна сума податкових зобов'язань з податку на прибуток, додатково визначених податковим повідомленням рішенням від 25.04.2008 року, склала 45460,1 грн., утому числі за основним платежем 36795 грн., та за штрафними санкціями 8665,1 грн.

Апелянт стверджує, що ним не здійснена компенсація вартості отриманих товарів у зв'язку зі сплином термінів позовної давності погашення заборгованості з оплати цих товарів. Внаслідок виявлення зазначеного порушення трапилось завищення валових витрат за 4 квартал 2007 року на суму 49704,4 грн., що тягне за собою заниження оподатковуваного прибутку та несплату податку на прибуток у сумі 12 426,10 грн.

Донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток пов'язане з відображенням в бухгалтерському та податковому обліках позивача операцій по наданню послуг ПП "Південьрибвод"у 4 кварталі 2004 року на суму 49704,4 грн. По зазначеним взаємовідносинам позивачем не здійснено у будь-якому вигляді компенсацію вартості наданих послуг, а кредиторська заборгованість, у зв'язку з плином термінів позовної давності, за самостійним рішенням, позивачем віднесена до складу валових доходів.

Слід зазначити, що відповідно до пп. 5.1. ст. 5 Закону України № 334/94-ВР передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином придбання послуг від ПП "Південьрибвод"у 4 кварталі 2004 року на суму 49704,4 грн. у момент їх отримання повністю відповідала вимогам п.5.1. ст. 5 Закону України № 334/94-ВР і їх вартість була обґрунтовано віднесена до складу валових витрат 4 кварталу 2004 року, оскільки передбачала у подальшому компенсацію їх вартості позивачем.

Але, після закінчення термінів позовної давності і віднесення позивачем зазначеної вище кредиторської заборгованості до складу валових доходів 4 кварталу 2007 року відбулась зміна умов оплати вартості цих послуг, а отже і умов відображення в податковому обліку зазначених витрат. Позивач зобов'язаний був із віднесенням вказаної кредиторської заборгованості до складу валових доходів, одночасно зменшити на цю ж суму валові витрати підприємства.

Відповідно до Наказу ДПА України від 29.03.2003 року N 143 "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання" (z0271-03) 3ареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.04. 2003 р. за N 271/7592 дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності) і тому позивач у 4 кварталі 2007 року повинен був зменшити суму валових витрат на 49704,4 грн. у зв'язку із зміною умов відображення в податковому обліку зазначених операцій.

Станом на 01.01.08р. підприємство мало кредиторську заборгованість перед ПП "Південьрибвод", по якій минув термін позовної давності в сумі 49 704,40грн.

По закінченні терміну позовної давності, а саме 4 квартал 2007 року ДП "Херсонський морський торговельний порт" на підставі пункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" віднесло вищевказану кредиторську заборгованість до складу скоригованих валових доходів, як безповоротну фінансову допомогу.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валові витрати виробництва та обігу –сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У зв'язку з тим, що платником не здійснено компенсацію вартості послуг, які він отримав, то підстав для віднесення вартості цих товарів до валових витрат немає. оскільки їх вартість не відповідає визначенню валових витрат, наведеному у п. 5.1 ст. 5 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, сума кредиторської заборгованості платника податку перед ПП "Південьрибвод"залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, у зв'язку з чим. на підставі п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону, включена до складу його валових доходів. При цьому ДП "Херсонський морський торговельний порт"повинен був одночасно зменшити валові витрати на суму отриманих послуг, оскільки ним фактично не понесені витрати відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином податковий орган довів належними доказами існування обставин, спираючись на які заперечує проти позову та обгрунтовує такі заперечення.

Оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів на підставі ст. 200 КАС України приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія, -

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Херсонський морський торгівельний порт"на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 січня 2009 року залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 січня 2009 року по справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Херсонський морський торгівельний порт"до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення – без змін.

ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в протягом 20 днів з моменту набрання законної сили.