колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів: Подобайло З.Г., Григорова А.М.

при секретарі Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засідання у місті Харкові апеляційну скаргу квартирно-експлуатаційного відділу Міністерства оборони України у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Квартирно - експлуатаційного відділу Міністерства оборони України у м. Харкові про зобов'язання вчинити певні дії, -

У вересні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, яким просить визнати дії квартирно-експлуатаційного відділу Міністерства оборони України у м. Харкові (далі КЕВ МОУ у м. Харкові) щодо незабезпечення житловим приміщенням для постійного проживання неправомірною та зобов'язати відповідача забезпечити житловим приміщенням для постійного проживання капітана запасу ОСОБА_1 як такого, що має право на забезпечення житлом протягом трьох років після звільнення з військової служби відповідно до Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних сил України та членів їх сімей" від 15.06.2004р. за № 1763-ІV (1763-15) .

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.

Не погоджуючись з постановою суду квартирно-експлуатаційного відділу Міністерства оборони України у м. Харкові, в апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга КЕВ МОУ у м. Харкові підлягає задоволенню, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року відповідно приписів п. 4 ч.1 ст. 202 КАС України слід скасувати, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, проходив службу у Збройних Силах України з 01.08.1992 року до 20.04.2010 року на посаді асистента кафедри бойового застосування та експлуатації АСУ факультету автоматизованих систем управляння Харківського університету Повітряних сил.

Відповідно витягу із наказу Міністерства оборони України, ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас за пунктом 63, підпункт "г" (у зв'язку зі скороченням штатів) із залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок Міністерства оборони України.

Наказом начальника Харківського інституту Військово-Повітряних Сил Збройних Сил України ім. І. Кожедуба за № 112 від 24.05. 2007 року виключений із списків особового складу та знятий з усіх видів забезпечення.

З 26.09.1997 року по теперішній час перебуває на квартирному обліку у Харківському гарнізоні в загальній черзі за №595, в позачерговій черзі з 20.04.2007 року за №615.

Відповідно до п. 8 ст. 1 Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" 15 червня 2004 року N 1763-IV (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) особи, які звільнилися з військової служби і потребують поліпшення житлових умов, протягом трьох років після звільнення забезпечуються житловими приміщеннями у порядку, передбаченому законодавством, або мають право на одержання кредитів на індивідуальне будівництво чи придбання житла з погашенням їх за рахунок коштів Державного бюджету України.

Інструкцією про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень затвердженою наказом Міністра оборони України від 6 жовтня 2006 р. N 577 (z1171-06) (далі - Інструкція) визначено організацію забезпечення та надання житлових приміщень військовослужбовцям - особам офіцерського, старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил України, у тому числі які проходять військову службу у військових частинах, закладах, установах та організаціях, що належать до сфери управління Міністерства оборони України, у його структурних підрозділах, а також особам, звільненим в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, після звільнення та членів їх сімей, включаючи членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли, пропали безвісти під час проходження військової служби, які перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Відповідно до п. 1.7 Інструкції (z1171-06) (в редакції що діяла на час виникнення спірних правовідносин) уся житлова площа, яка надходить до гарнізону для забезпечення військовослужбовців, розподіляється відповідно до гарнізонної черги рішенням начальника гарнізону, погодженим з квартирно-експлуатаційним органом, за поданням гарнізонної житлової комісії між військовими частинами, виходячи з часу перебування військовослужбовців на квартирному обліку, а для надання службових житлових приміщень - пропорційно кількості військовослужбовців, які потребують службових житлових приміщень, рапорти яких зареєстровані у військовій частині в Журналі реєстрації рапортів військовослужбовців щодо надання службових житлових приміщень.

Військовослужбовці забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання згідно з чергою, яка визначається часом зарахування на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов (включення до Списків осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень або Списків осіб, які користуються правом позачергового одержання житлових приміщень (п. 4.1 Інструкції).

В даному разі передумовою для виникнення обов’язку у КЕВ МОУ у м. Харкові щодо реалізації права військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей на забезпечення житловим приміщенням є наявність житлової площі та наближення черги за списком осіб на отримання такого житла.

Звертаючись до суду за захистом, як вважає позивач порушеного права, ОСОБА_1 просить визнати незаконною бездіяльність КЕВ МОУ у м. Харкові щодо незабезпечення житловим приміщенням для постійного проживання, однак а ні в позовній заяві, а ні в своїх поясненнях, позивачем не визначено, які саме дії (бездіяльність) з боку відповідача послугували підставою для звернення до суду.

Аналізуючи вище наведене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та приймає рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч.1 п. 3, 202 ч.1 п. 4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу квартирно-експлуатаційного відділу Міністерства оборони України у м. Харкові –задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року – скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 14 лютого 2011 року.