Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді-доповідача Бим М.Є.

суддів: Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Сіроша М.В., Харченка В.В.

при секретарі: Гутніченко А.М.

за участю представників:

Державної інспекції з енергозбереження –Полякової М.М.

ВАТ по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз"–Кузьміна Ю.Л., Мажара З.В.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Державної інспекції з енергозбереження на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року у справі №2а-736/09/1270 за позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз"до Державної інспекції з енергозбереження про визнання нечинною постанови, -

У квітні 2006 року ВАТ по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" звернулося до суду з позовом до Державної інспекції з енергозбереження про визнання незаконною та скасування постанови територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області від 27.02.2006 №18-12/029-1 про сплату підвищеної плати за неефективне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів в сумі 796901,00 грн.

Позов обґрунтовував тим, що об’єм газу, визначений у постанові №18-12/029-1 від 27.02.2006р. як "нераціональні витрати"(4136,167 тис.куб.м) згідно до законодавства не може бути віднесений до цієї категорії, оскільки згідно до Наказу НАК "Нафтогаз України"№560 від 04.10.2005р. вказаний об’єм газу визначається як різниця між обсягом надходження газу на газорозподільні мережі через газорозподільчі станції та сумою обсягів реалізації природного газу споживачами, використаних для забезпечення виробничо-технологічних витрат, нормованих втрат, та власних потреб підприємств з газопостачання та газифікації. Зазначені втрати мають власну структуру, вони визнаються продавцем –ДК "Газ України"та складаються з ряду несприятливих факторів об’єктивного характеру і ці втрати збільшуються по мірі зниження температури повітря навколишнього середовища та мають свої причини, одна з яких –використання газу населенням в об’ємах понад встановлені норми споживання для забезпечення своєї життєдіяльності, внаслідок зниження температури параметрів централізованого гарячого водопостачання та опалення, або відсутності такого зовсім. Також при низьких температурах зовнішнього повітря, великих швидкостях газу, запиленості газопроводів, при експлуатації побутових газових лічильників, практично всіх типів, похибка досягає 30 і більше відсотків. Вказує, що станом на 01.01.2006 р. близько 5,5 тисяч абонентів приватного сектору використовують газ на опалення без приладів обліку, що призводить до його втрат вище встановлених норм, особливо в періоди значних похолодань.

Крім того, позивач зазначав, що у 2005 році між ВАТ "Луганськгаз"(Покупцем) та ДК "Газ України"(Продавець) був укладений договір № 06/05-1464, в якому передбачені умови оплати газу, який увійшов в обсяги понаднормативних втрат у 2005 році. А тому висновок відповідача про "нераціональні"втрати природного газу при його транспортуванні позивач вважає невірним, оскільки цей обсяг газу обраховується та має власного узагальненого споживача, а його обсяг оплачується продавцю газу –ДК "Газ України"згідно договору. Враховуючи наведене, позивач просив позов задовольнити.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Останніми судовими рішеннями, а саме постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 червня 2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року постанову суду першої інстанції скасована та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено в повному обсязі.

В касаційній скарзі Державна інспекція з енергозбереження просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.10.2009 р. як таку, що ухвалено з порушенням норм матеріального права, та залишити в силі постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25.06.2009, як законну та обґрунтовану.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що апеляційним судом при розгляді справи порушено норми матеріального права, зокрема, вимоги Закону України "Про енергозбереження" (74/94-ВР) , норми постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.1993 р.№ 699 (699-93-п) "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві".

В запереченнях на касаційну скаргу ВАТ по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз"просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду, як законну та обґрунтовану, без змін. В запереченнях позивач посилається, зокрема, на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 06.12.2007р. у якій, на думку Товариства, при вирішенні аналогічного спору касаційний суд дійшов висновку про необхідність наявності встановлення факту марнотратного витрачання, неекономічного чи неефективного використання ПЕР для притягнення підприємства до відповідальності.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження в Луганській області було проведено комплексну перевірку використання паливно-енергетичних ресурсів у ВАТ "Луганськгаз", за результатами якої відповідачем було складено акт перевірки від 25.01.2006№ 18-12/029, в якому зазначено, що з боку позивача не виявлено фактів марнотратного споживання, прямих втрат, неекономного та неефективного використання палива теплоенергії, електроенергії. Також в акті зазначено, що за 2005 рік понаднормативні втрати природного газу склали 4136,167 тис. м3 .

На підставі зазначеного вище Акту перевірки територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області винесена постанова від 27.02.2006 №18-12/029-1 про застосування до позивача підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно –енергетичних ресурсів у сумі 796901 грн. 00 коп.

Відповідно до п. "е" ст. 11 Закону України "Про енергозбереження"економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають, зокрема, введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

Відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження несуть особи, винні, зокрема, у використанні паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушенні вимог щодо раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів (п. "є" ч. 2 ст. 27 Закону).

Відповідно до ст. 17 Закону України 01.07.1994, № 74/94 "Про енергозбереження"економічні санкції у розмірі 200 відсотків вартості перевитрачених ресурсів накладаються на юридичних та фізичних осіб за марнотратне витрачання та прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів:; за несвоєчасне проведення експертного обстеження використання паливно-енергетичних ресурсів, за їх споживання понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення системи стандартів у дію - нормами питомих витрат енергоресурсів, а також за невідповідність показників когенераційних установок кваліфікаційним показникам; за невиконання чи несвоєчасне виконання приписів органів державного управління енергозбереженням щодо усунення фактів марнотратного витрачання паливно-енергетичних ресурсів. Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.1993 р. № 699 (699-93-п) "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві"встановлено, що споживач сплачує двократний розмір обсягу перевитрат паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного їх використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження у разі.

Відповідно до абзацу 2 р. ІІ Додатку до зазначеної вище постанови КМУ, якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними та технологічними картками, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни.

Отже, застосована до позивача плата є економічною санкцією у формі плати за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у разі неефективного їх використання, яка розраховується у двократному розмірі встановленої на ПЕР ціни за річний обсяг перевитрат таких ПЕР.

Преамбулою Закону України "Про енергозбереження" (74/94-ВР) визначено, що нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів - це прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів, їх марнотратне витрачання та використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення в дію системи стандартів - нормами питомих витрат палива та енергії.

Марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів - це систематичне, без виробничої потреби, не зумовлене вимогами технічної безпеки недовантаження або використання на холостому ходу електродвигунів, електропечей та іншого електро- і теплоустаткування; систематична втрата стисненого повітря, води і тепла, спричинена несправністю арматури, трубопроводів, теплоізоляції трубопроводів, печей і тепловикористовуючого устаткування; недотримання вимог нормативної та проектної документації щодо теплоізоляції споруд та інженерних об'єктів, яке призводить до зниження теплового опору огороджувальних конструкцій, вікон, дверей в опалювальний сезон (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів).

Однак, комплексною перевіркою відповідачем не було виявлено недодержання позивачем технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними та технологічними картками, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), а також технічної недосконалості процесів, за які, згідно вищеназваного Закону (74/94-ВР) та розділу ІІ Додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.93 № 699 (699-93-п) застосовується подвійна плата.

Отже, оскільки фактів марнотратного споживання, прямих втрат, неекономного та неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів відповідачем при проведенні комплексної перевірки не було виявлено, тому відсутні передбачені законом підстави для застосування до позивача економічних санкцій у вигляді подвійної плати..

Окрім того, Договорами від 24.12.04 №06/04-1367 та від 22.06.05 №06/05-1464, укладеними між ДК "Газ Україна" НАК "Нафтогаз України" та позивачем. передбачено, що Постачальник передає Покупцеві газ, з урахуванням можливих обсягів розбалансування газу (відтоків/притоків).

Зазначені положення договорів відповідають вимогам Порядку обрахування та розрахунків за понаднормативні втрати природного газу, які виникають у підприємств з газопостачання та газифікації за підсумками роботи за звітний рік (Додаток до наказу НАК "Нафтогаз України" № 287 від 24.05.05 та Додаток до наказу НАК "Нафтогаз України" від 28.12.04 №723), за який, відповідно до умов зазначених Договорів, позивачем здійснюється оплата.

Крім того, з довідки ВАТ "Луганськгаз" від 21.06.2006 №13/1-1057 "Про дотримання граничних лімітів виробничо-технологічних витрат та нормативних витрат природного газу у 2005 році…"не вбачається перевищення граничних лімітів.

Враховуючи те, що під час перевірки не було виявлено фактів марнотратного споживання, прямих втрат, неекономного та неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, тому апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для застосування до позивача підвищеної плати за неефективне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Державної інспекції з енергозбереження –залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.