Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

Шипуліної Т.М.

при секретарі судового засідання: Навасардян М.Г.,

розглянувши касаційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2008 року

та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2007 року

по справі № А23/357

за позовом Приватного підприємства "Нігма"

до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

У серпні 2007 року Приватне підприємство "Нігма" звернулось до суду з позовною заявою до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2008 року у даній справі позов задоволено та визнано недійсними спірні податкові повідомлення-рішення з мотивів безпідставності їх прийняття.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Південною МДПІ у м. Кривому Розі, проведено виїзну позапланову перевірку ПП "Нігма" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.03.2007 року, за результатами якої виявлено порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон № 334/94-ВР (334/94-ВР) ) –до складу валових витрат віднесено витрати, які не підтверджені відповідними первинними документами та не є витратами господарської діяльності, в результаті чого підприємством завищено валові витрати за І квартал 2006 року на 273 162,20 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за І квартал 2006 року на 68 290,55 грн. та пп. 3.1.1 п. 3.1, пп. 3.2.4 п. 3.2 ст. 3, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ) –до складу податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість у складі перерахованих коштів без фактичного отримання товару, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 54 632,44 грн. Як наслідок, Південною МДПІ у м. Кривому Розі були прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.07.2007 року № 0003342301/0, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі –116 093,93 грн., у тому числі основний платіж –68 290,55 грн., штрафні (фінансові) санкції –47 803,38 грн. та № 0003352301/0, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 152 233,87 грн., у тому числі основний платіж –54 632,44 грн., штрафні (фінансові) санкції –97 601,43 грн.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу –сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 цієї ж статті до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР надано визначення "господарської діяльності" - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 9 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Законом України № 334/94-ВР (334/94-ВР) не передбачено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі (334/94-ВР) .

На підставі викладеного, а також враховуючи встановлений судами попередніх інстанцій той факт, що віднесення витрат позивача за фактично відвантажений товар за укладеним договором поставки металопродукції від 06.01.2006 року до складу валових витрат підтверджується відповідними первинними документами, які мають всі необхідні передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" реквізити для визнання їх належним чином оформленими первинними документами, та які передбачені вищезазначеним договором, вартість відправленого постачальником на адресу одержувача обумовленого договором товару, за який було сплачено ПП "Нігма", з дотриманням приписів Закону № 334/94-ВР (334/94-ВР) , включено загальну суму витрат у розмірі 273 162,20 грн. до складу валових витрат, а тому висновки відповідача у акті перевірки про завищення позивачем валових витрат у перевіряємому періоді на вказану суму, у зв’язку з чим позивачу донараховано податок на прибуток у сумі 68 290,55 грн., суперечать фактичним обставинам справи, наявним доказам у справі та вимогам норм чинного законодавства.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР встановлено, що податковий кредит –сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 вказаного пункту встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Враховуючи висновки щодо правомірності віднесення ПП "Нігма" суми витрат, понесених підприємством у зв’язку з оплатою фактично відвантаженого товару за укладеним договором поставки металопродукції, до складу валових витрат за перевіряємий період, судами попередніх інстанцій обґрунтовано визнано безпідставними висновки Південної МДПІ у м. Кривому Розі стосовно заниження підприємством податку на додану вартість за вказаний період.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо того, що твердження відповідача щодо заниження підприємством податку на прибуток та заниження податку на додану вартість не відповідають фактичним обставинам, суперечать дослідженим судами доказам та вимогам законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення відповідача є необґрунтованими та неправомірними.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення –без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2008 року та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2007 року по справі № А23/357 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.