КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-14103/10/2670 
Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.
Суддя-доповідач: Федотов І.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"27" січня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого –судді Федотова І.В.,
суддів Бабенка К.А. та Степанюка А.Г.,
при секретарі –Конюшенко Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "АК "Укртранс" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 24.09.2010р. №0000922202/1, -
ВСТАНОВИЛА:
Відкрите акціонерне товариство "АК "Укртранс" (далі –позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі –відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 24.09.2010р. №0000922202/1.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та не повно відображає обставини справи. Так, у своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те що, сертифікати податкового агентства Швеції не були оформлені згідно вимог чинного законодавства під час проведення перевірки, в результаті їх нотаріального посвідчення лише після проведення перевірки, а тому не можуть бути підставою для звільнення від сплати податку на прибуток в період з 01.10.2008 р. по 31.03.2010 р., пов’язаного із здійсненням виплат доходу у вигляді фрахту нерезидентам, а тому податкове повідомлення-рішення від 24.09.2010р. №0000922202/1 є правомірним.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з’явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, дав правильну правову оцінку наданим доказам і прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано відповідні довідки про те, що компанія "Stena Line Scandinavia Ab" вважається резидентом Швеції в цілях застосування Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Швецією.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем під час проведення перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2008р. по 31.12.2009р., якою, окрім іншого, встановлено порушення позивачем п. 13.5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) (далі –Закон), оскільки їм не надано довідки статусу резидента компанії "Stena Line Scandinavia Ab", а тому оплата, здійснена позивачем за послуги з міжнародних перевезень (фрахту), повинна була оподатковуватись за ставкою 6%.
За результатами перевірки складено акт від 17.06.2010р. № 651/1-23-30/22890514, на підставі висновків якого, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 05.07.2010р. №0000612202/0, яким позивачу визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 577 881грн. За результатами апеляційного узгодження відповідачем частково скасовано вказане вище податкове повідомлення-рішення та прийняте нове, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 505 419 грн.
Відповідно до п.п 1.35.1. п. 1.35 ст. 1 Закону, фрахт –це винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для цілей: - перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; - перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.
Законом передбачено обов'язок резидента утримувати податок по операціях з нерезидентом, за винятком існування міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування.
Положення п. 18.1 ст. 18 Закону передбачають, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.
Між Україною та Швецією укладено міжнародний договір (ратифіковані Верховною Радою країни), про уникнення подвійного оподаткування доходів і капіталу та попередження податкових ухилень.
Отримавши дохід на території України нерезиденти звільняються від сплати податків, в зв’язку з наявністю міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування.
Прибуток, отриманий нерезидентом за договором фрахту підпадає під визначення прибутку від комерційної діяльності, передбаченої ст. 7 Конвенції та має оподатковуватись у Швеції, оскільки згідно п. 1 ст.7 Конвенції "прибуток підприємства Договірної держави оподатковується тільки у цій державі, якщо тільки підприємство не здійснює або не здійснило комерційну діяльність у другій Договірній державі через розташоване в ній представництво.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 року № 470 (470-2001-п) Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування"передбачено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір.
Зокрема, пунктом 4 вказаного Порядку, передбачено подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.
Довідки, що підтверджують резидентство компанії Line Scandinavia Ab" містяться в матеріалах справи, є належним та допустимим доказом відповідно до ст. 70 КАС України, а обґрунтування апеляційної скарги неподанням довідок до перевірки, не впливає на загальну оцінку доказів.
Вказані довідки відповідають Гаазькій конвенції від 05.10.1961 р. (995_082) , яка ратифікована Україною відповідно до Закону України від 10.01.2002 р. "Про приєднання України до конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів" (2933-14) , якою скасована вимога легалізації офіційних документів. Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.
За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва –залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2010 року – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: І.В. Федотов Судді: К.А. Бабенко А.Г. Степанюк
Повний текст ухвали виготовлено 28.01.2011 року.