К-24624/10-С Про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними та стягнення суми бюджетного відшкодування - 26.01.2011 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корон Агро"(далі –позивач) звернулося до суду з позовом до Золотоніської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області (далі –відповідач-1), Головного управління Державного казначейства України у Черкаській області (далі –відповідач-2) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Золотоніської ОДПІ Черкаської області від 18 серпня 2008 року № 672/0000362301/0 про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 8472873,00 грн. та від 09 лютого 2009 року № 00120/1501/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 8472873,00 грн.; здійснення відшкодування та стягнення з Державного бюджету на рахунок ТОВ "Корон Агро"суми податку на додану вартість за грудень 2008 року у розмірі 8472873,00 грн. (в редакції про зміну позовних вимог (вх. № 12702 від 15 липня 2009 року) та заяви про відмову від частини позовних вимог від 15 липня 2009 року).

Ухвалою Черкаського окружного адміністартвиного суду від 15 липня 2009 року прийнято відмову ТОВ "Корон Агро"від позову в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 673/0000362301/0 від 18 серпня 2008 року. Закрито провадження у справі в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 673/0000362301/0 від 18 серпня 2008 року.

Постановою Черкаського окружного адміністартвиного суду від 15 липня 2009 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2010 року постанову Черкаського окружного адміністартвиного суду від 15 липня 2009 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними податкове повідомлення-рішення Золотоніської ОДПІ Черкаської області від 18 серпня 2008 року № 672/0000362301/0 про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 8472873,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 09 лютого 2009 року № 00120/1501/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 8472873,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Корон Агро"суму податку на додану вартість в розмірі 8472873,00 грн.

В касаційній скарзі Золотоніська ОДПІ Черкаської області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2010 року та залишити без змін постанову Черкаського окружного адміністартвиного суду від 15 липня 2009 року.

В заяві про приєднання до касаційної скарги Головне управління Державного казначейства України у Черкаській області підтримало вимоги касаційної скарги Золотоніської ОДПІ Черкаської області.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ "Корон Агро", посилаючись на те, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2010 року є законною та обґрунтованою, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги Золотоніської ОДПІ Черкаської області та залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача-1, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ТОВ "Корон Агро"подало до Золотоніської ОДПІ Черкаської області податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2008 року. Разом з декларацією позивачем був поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування. За даними податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року підприємство звітувало з наступними показниками: усього податкових зобов’язань (-) (рядок 9), усього податкового кредиту –395257,00 грн. (рядок 17), різниця між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту склала від’ємне значення –395257,00 грн. (рядок 18.2), залишок від’ємного значення попереднього звітного періоду –17316731,00 грн. (рядок 23). У рядку 25 податкової декларації позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню –11430695,00 грн., в тому числі на рахунок платника у банку –11430695,00 грн. (рядок 25.1).

Золотоніська ОДПІ Черкаської області провела документальну невиїзну (камеральну) позапланову перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року, за результатами якої було складено акт № 169 від 09 лютого 2009 року.

В акті перевірки було зазначено про порушення позивачем підпункту 7.7.1, абзаців "а", "б"підпункту 7.7.2, підпункту 7.7.3, абзацу "б"підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", абзацу "в"підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у зв’язку з чим платнику податків було зменшено суму, що підлягала бюджетному відшкодування шляхом зарахування у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів на суму 8472873,00 грн. та збільшено суму, яка після бюджетного відшкодування підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 8472873,00 грн.

Зокрема, у акті перевірки було зазначено, що актом перевірки від 06 серпня 2008 року № 1162/2301/33582131 "Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ "Корон Агро"з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень, квітень 2008 року"частину залишку від’ємного значення у розмірі 8472873,00 грн., який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за лютий 2008 року, визнано заниженням бюджетного відшкодування, про що повідомлено позивача податковим повідомленням-рішенням № 672/0000362301/0 від 18 серпня 2008 року про те, що відповідно до підпункту "а"підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"ТОВ "Корон Агро"добровільно відмовляється від отримання суми заниження в розмірі 8472873,00 грн. як бюджетного відшкодування, а зазначена сум підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових періодів.

09 лютого 2009 року Золотоніська ОДПІ Черкаської області на підставі акту перевірки № 169 від 09 лютого 2009 року прийняла податкове повідомлення-рішення № 00120/1501/0, яким згідно підпунктами "б", "в"підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"за порушення підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"зменшила ТОВ "Корон Агро"суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 8472873,00 грн. за грудень 2008 року.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) не передбачає зміну напряму бюджетного відшкодування, а тому, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, відсутні підстави для застосування положень підпункту 8.2 пункту 8 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України від 02 липня 1997 року № 209/72 (z0263-97) .

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивачем не було занижено заявлену суму бюджетного відшкодування, оскільки платником податку за період з липня по грудень 2007 року у рядку 25.2 податкової декларації з податку на додану вартість декларувалася наростаючим підсумком сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів. Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не було завищено суму бюджетного відшкодування, оскільки обрання того чи іншого напрямку бюджетного відшкодування є правом платника податку і не обмежується жодним приписом чинного законодавства та відповідає вимогам підпункту 8.2 пункту 8 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України від 02 липня 1997 року № 209/72 (z0263-97) .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Як встановлено в акті перевірки від 06 серпня 2008 року № 1162/2301/33582131, з березня 2007 року по лютий 2008 року ТОВ "Корон Агро"мало незначні прибутки в сумі 28311,00 грн., причиною чого є будівництво заводу по переробці кукурудзи в біоетанол і кормові добавки. Товариство має витрати, які не покриваються валовими доходами від іншої діяльності підприємства.

Також, як зазначено в акті перевірки від 06 серпня 2008 року № 1162/2301/33582131, висновки якого знайшли своє відображення і у акті перевірки № 169 від 09 лютого 2009 року, позивачем безпідставно не включено до суми, яка бере участь у розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2008 року залишок від’ємного значення, фактично сплаченого за товари (послуги) у попередніх податкових періодах, у розмірі 8472873,00 грн., що слугувало підставою для прийняття податковим органом рішення про збільшення суми бюджетного відшкодування та зарахування вказаної суми у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових періодів.

Матеріалами справи підтверджується, що у податкових деклараціях за період з липня по грудень 2007 року (арк. справи 70-94) у рядку 25.2 податкової декларації позивачем декларувалася наростаючим підсумком сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів, а у грудні 2007 року та січні –лютому 2008 року у рядку 26 податкової декларації залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, переносився позивачем до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду, про що також було зазначено у таблиці № 14 пункту 3.2.3 акту перевірки від 06 серпня 2008 року №1162/2301/33582131.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Саме нормами зазначеного пункту Закону (168/97-ВР) регулюються всі питання, пов'язані із порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідно до підпункту "а"підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Як вбачається з матеріалів справи (пункт 3.3 акту перевірки від 06 серпня 2008 року №1162/2301/33582131), перевіркою було встановлено, що сума залишку від’ємного значення попереднього податкового періоду, а саме за період липень 2007 року –лютий 2008 року за вирахуванням податку, який підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, склала 11744589,00 грн., сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку –1336667,00 грн. Розбіжність між даними перевірки та даними платника податку у розмірі 8472873,00 грн. склала частина залишку від’ємного значення фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальниками таких товарів: за даними платника –1336667,00 грн., за даними перевірки –9809540,00 грн.

Матеріалами справи, а саме податковими деклараціями з податку на додану вартість за вказані періоди підтверджується, що позивачем не було занижено заявлену суму бюджетного відшкодування, оскільки платником податку декларувалися суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових періодів, у зв’язку з чим сума 8472873,00 грн. не являється такою, що визначена податковим органом внаслідок перевірок згідно приписів підпункту "а" підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про безпідставність збільшення податковим органом ТОВ "Корон Агро"суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 8472873,00 грн. оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням № 672/0000362301/0 від 18 серпня 2008 року, яким платника податку було повідомлено про те, що відповідно до підпункту "а"підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"ТОВ "Корон Агро"добровільно відмовляється від отримання суми заниження в розмірі 8472873,00 грн. як бюджетного відшкодування, а зазначена сум підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових періодів.

Відповідно до підпункту 8.2 пункту 8 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України від 02 липня 1997 року № 209/72 (z0263-97) (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), якщо в платника протягом трьох звітних періодів після дати відшкодування суми податку на додану вартість у рахунок платежів з цього податку відшкодовані суми повністю або частково не були використані платником в погашення податкових зобов'язань за їх відсутністю, то він має право звернутися до податкового органу із заявою про повернення таких сум на поточний рахунок чи зарахування їх у рахунок інших платежів, які надходять до Державного бюджету України.

Вказаний порядок був затверджений у зв’язку з прийняттям Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) та не суперечить приписам цього Закону, який, в свою чергу, не містить заборони зміни напряму бюджетного відшкодування належним платнику податку сум податку на додану вартість, які підлягають бюджетному відшкодуванню.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про безпідставність зменшення податковим органом позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 8472873,00 грн. оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 09 лютого 2009 року № 00120/1501/0.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для стягнення з Державного бюджету України на користь позивача бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 8472873,00 грн.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Золотоніської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області та заява про приєднання до касаційної скарги Головного управління Державного казначейства України у Черкаській області підлягають залишенню без задоволення, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2010 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Золотоніської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області та заяву про приєднання до касаційної скарги Головного управління Державного казначейства України у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.