Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого –Смоковича М.І.,

суддів: Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Мороз Л.Л., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Щастинської міської ради Луганської області про визнання недійсними і такими, що не відповідають актам вищої юридичної сили рішень Виконавчого комітету Щастинської міської ради, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2008 року,

У лютому 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Щастинської міської ради Луганської області про визнання недійсними та такими, що не відповідають актам вищої юридичної сили рішень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що рішенням Щастинської міської ради Луганської області №38 від 6 квітня 2006 року погоджено тарифи на послуги центрального постачання холодної води і центрального водовідведення та виконавцем вищезазначених послуг на території міста Щастя визначено Виробничо-експлуатаційне підприємство "Луганськкомуненерго". Вказане рішення, на думку позивача, є незаконним, оскільки зазначене підприємство не має відповідної ліцензії на водопостачання та водовідведення і тому не може бути визначено виконавцем з надання житлово-комунальних послуг холодного водопостачання та центрального водовідведення. Крім того, Виробничо-експлуатаційне підприємство "Луганськкомуненерго"подало на затвердження до Щастинської міської ради Луганської області економічно необґрунтовані тарифи на комунальні послуги, а відповідач прийнявши від неналежної особи розрахунки тарифів вийшов за рамки повноважень визначених Конституцією України (254к/96-ВР) . Тому, позивач не може укласти договір на надання комунальних послуг та на законних підставах сплачувати спожиті комунальні послуги належному виконавцю цих послуг.

Просив суд визнати недійсним рішення відповідача №38 від 6 квітня 2006 року, оскільки воно не відповідає нормам чинного законодавства та порушує право позивача на споживання комунальних послуг і перешкоджає належним чином виконати свої обов’язки як споживача цих послуг.

Постановою Жовтневого районного суду м. Луганська від 7 грудня 2007 року позовні вимоги задоволено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2008 року скасовано постанову Жовтневого районного суду м. Луганська від 7 грудня 2007 року та постановлено нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції.

У запереченнях на касаційну скаргу Щастинська міська рада Луганської області та Виробничо-експлуатаційне підприємство "Луганськкомуненерго"просять суд у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"до компетенції органів місцевого самоврядування відноситься встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Згідно з статтею 13 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання"(в редакції чинної на момент прийняття оскаржуваного рішення) до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води та питного водопостачання належить визначення рівня та якості послуг з питного водопостачання та водовідведення і встановлення тарифів на ці послуги.

Статтею 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить затвердження та реалізація місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, встановлення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги, затвердження норм споживання та якості житлово-комунальних послуг, контроль за їх дотриманням, забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідного рівня якості, контроль за дотриманням стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері житлово-комунальних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням відповідача №130 від 13 грудня 2005 року "Про питання щодо оприлюднення проекту регуляторного акта"та на підставі Порядку формування тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27 червня 2001 року № 139 (z0748-01) , затвердженого в Міністерстві юстиції України 23 серпня 2001 року № 748\5939 розрахунок тарифів, що планується для введення та аналіз регуляторного впливу проекту рішення були опубліковані у місцевій газеті "Щастинські вісті"№ 11 за грудень 2005 року.

Розрахунок тарифів на водопостачання та водовідведення був перевірений відповідним економічним підрозділом виконавчого комітету Щастинської міської ради Луганської області та аудиторами відповідно до висновку Товариства з обмеженою відповідальною "Аудит ЛТД"від 27 жовтня 2005 року, який опубліковано у місцевій газеті "Щастинські вісті" № 10 за листопад 2005 року.

Проект рішення відповідача "Про погодження тарифів на послуги центрального питного постачання холодної води та централізованого водовідведення і про визначення Виробничо-експлуатаційного підприємства "Луганськкомуненерго"виконавцем вищезазначених послуг на території м. Щастя"після погодження у Антимонопольному комітеті був винесений на засідання Виконавчого комітету Щастинської міської ради Луганської області.

Рішенням відповідача від 6 квітня 2006 року №38, яке було опубліковане у міській газеті "Щастинські вісті"№5 від 5 травня 2006 року, вирішено визначити Виробничо-експлуатаційне підприємство "Луганськкомуненерго"на території м. Щастя по об’єктам житлового фонду виконавцем послуг з централізованого питного постачання холодної води та централізованого водовідведення, яке є виробником зазначених послуг та погоджено тарифи на зазначені послуги. Зокрема, пунктом 3 вказаного рішення було попереджено Виробничо-експлуатаційне підприємство "Луганськкомуненерго", що тарифи діють на території міста Щастя тільки після їх затвердження відповідно до діючого законодавства.

Проте, Головне Управління економіки Луганської обласної державної адміністрації листом №22-2\1495 від 30 червня 2006 року надало роз’яснення Виробничо-експлуатаційному підприємству "Луганськкомуненерго"про повноваження з регулювання тарифів на житлово-комунальні послуги в якому зазначалось, що оскільки, на цей час не існує механізму затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги, що надаються підприємствами які не належать до комунальної власності, то після їх погодження виконавчими комітетами органів місцевого самоврядування затверджувати їх наказом підприємства, а тому пункт 3 рішення №38 від 6 квітня 2006 року не має достатніх обґрунтувань згідно з діючою нормативно-правовою базою.

Рішенням Виконавчого комітету Щастинської міської ради Луганської області №80 від 6 липня 2006 року скасовано пункт 3 рішення відповідача №38 від 6 квітня 2006 року.

Виходячи з вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач під час прийняття оскаржуваних рішень діяв на підставі, в межах наданих їм повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо визнання Виробничо-експлуатаційного підприємства "Луганськкомуненерго"не повноважним виконавцем з надання послуг, то відповідно до статті 14 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"для кожної філії, кожного відокремленого підрозділу ліцензіата, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ним ліцензії, орган ліцензування видає ліцензіату засвідчені ним копії ліцензії, які реєструються в журналі обліку заяв та виданих ліцензій. Засвідчена органом ліцензування копія ліцензії є документом, що підтверджує право філії або іншого структурного підрозділу ліцензіата на провадження певного виду господарської діяльності на підставі отриманої ліцензії.

Згідно з довідкою №03-78-374 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Виробничо-експлуатаційне підприємство "Луганськкомуненерго"зареєстровано як відокремлений підрозділ (філія) Відкритого акціонерного товариства "Донбасенерго"з державною формою власності та має право на збирання, очищення та розподілення води.

Ліцензія серії АБ №100784, видана для Виробничо-експлуатаційного підприємства "Луганськкомуненерго"як структурного підрозділу Відкритого акціонерного товариства "Донбасенерго"підтверджує його право на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Отже, колегія суддів, погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що Виробничо-експлуатаційне підприємство "Луганськкомуненерго"являється належним виконавцем з надання послуг центрального постачання холодної води та центрального водовідведення.

Доводи касаційної скарги позивача не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

За таких обставин оскаржуване рішення суду апеляційної інстанцій ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування чи зміни немає.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає