Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого –Смоковича М.І.,

суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Соснівської районної ради міста Черкаси, за участю третьої особи –Відкритого акціонерного товариства "Черкаський завод телеграфної апаратури", про визнання рішення неправомірним та зобов’язання відмінити рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 вересня 2005 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2008 року,

У квітні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Соснівської районної ради міста Черкаси, за участю третьої особи –ВАТ "Черкаський завод телеграфної апаратури", про визнання рішення неправомірним та зобов`язання відмінити рішення відповідача №11 від 6 січня 2005 року.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що рішенням виконавчого комітету Соснівської районної ради міста Черкаси №11 від 6 січня 2005 року було вирішено надати згоду на безоплатну передачу в комунальну власність територіальної громади Соснівського району м. Черкаси гуртожитків розташованих за адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3. Вказане рішення, на думку позивача, порушує його право як співвласника вказаних гуртожитків, оскільки він являється акціонером ВАТ "Черкаський завод телеграфної апаратури", а рішення щодо передачі гуртожитків на загальних зборах акціонерів не приймалось. Крім того, Голова ВАТ "Черкаський завод телеграфної апаратури", підписавши лист №2618/01-36 від 15 грудня 2004 року до відповідача, перевищив свої повноваження.

Просив суд визнати неправомірним та відмінити рішення відповідача №11 від 6 січня 2005 року, оскільки воно винесене з порушенням Конституції України (254к/96-ВР) та Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) .

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 вересня 2005 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2008 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що виконавчий комітет Соснівської районної ради міста Черкаси, приймаючи оскаржуване рішення діяв відповідно до наданих йому законодавством повноважень.

Висновки судів відповідають обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 51 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання про надання згоди на передачу об’єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об’єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об’єктів державної власності.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, розглянувши звернення голови правління ВАТ "Черкаський завод телеграфної апаратури" від 15 грудня 2004 року №2618/01-36 про передачу в комунальну власність Соснівського району м. Черкаси гуртожитків, розташованих за адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3, виконавчий комітет Соснівської районної ради міста Черкаси виніс рішення №11 від 6 січня 2005 року, яким було вирішено надати згоду на безоплатну передачу в комунальну власність територіальної громади Соснівського району м. Черкаси вказаних гуртожитків.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Закону України "Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності" ініціатива щодо передачі об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність може виходити відповідно від органів, визначених статтею 3 цього Закону, підприємств, а також господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

Частиною 3 статті 4-1 Закону України "Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності" передбачено, що рішення щодо передачі об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за згодою районних або обласних рад. Пропозиції щодо передачі об'єктів соціальної інфраструктури, які належать підприємствам, погоджуються з цими підприємствами, а щодо передачі об'єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів підприємств, - також з трудовими колективами цих підприємств. Пропозиція вважається погодженою з трудовим колективом підприємства за наявності рішення загальних зборів трудового колективу, прийнятого більшістю голосів від числа працівників підприємства. Пропозиції щодо передачі у комунальну власність об'єктів соціальної інфраструктури, які не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), не потребують погодження з такими підприємствами та їх трудовими колективами.

У відповідності до вимог статті 41 Закону України "Про господарські товариства"вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства.

Як видно з матеріалів справи, рішенням загальних зборів акціонерів третьої особи від 9 червня 1999 року було вирішено надати дозвіл правлінню ВАТ "Черкаський завод телеграфної апаратури" на передачу до комунальної власності трьох гуртожитків.

Таким чином, суди попередніх інстанцій належним чином дослідили обставини справи, їм дана правильна правова оцінка, що обґрунтовано доводами судових рішень та не спростовується доводами касаційної скарги.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 вересня 2005 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2008 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає