Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя

на постанову Господарського суду м. Севастополя від 12 грудня 2007 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 березня 2008 року

у справі № 20-4/468

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод "Таврида-Електрик"

до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

Постановою Господарського суду м. Севастополя від 12 грудня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 березня 2008 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод "Таврида-Електрик"(далі –ТОВ "МЗ "Таврида-Електрик", позивач) до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя (далі –ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя, відповідач) задоволено. Визнано недійсним рішення №000046220/0 від 03 жовтня 2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Стягнуто з Державного бюджету на користь ТОВ "МЗ "Таврида-Електрик"судовий збір в сумі 3,40 грн.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду м. Севастополя від 12 грудня 2007 року, ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 березня 2008 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач в запереченні на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення –без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами встановлено, що ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ "МЗ "Таврида-Електрик"з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 27 березня 2007 року по 13 вересня 2007 року, за результатами якої складено акт №4597/10/22-009/25147690/41 від 02 жовтня 2007 року.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято рішення №000046220/0 від 03 жовтня 2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким до позивача, на підставі статті 4 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"(далі – Закон № 185/94-ВР (185/94-ВР) ), застосовано пеню у розмірі 27 970,47 грн.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "МЗ "Таврида-Електрик"статті 2 Закону № 185/94-ВР, у зв’язку з тим, що товар за зовнішньоекономічним контрактом №сб/1-41-р від 27 березня 2007 року, граничний термін надходження якого є 27 серпня 2007 року, надійшов на територію України після спливу 90 календарних днів з дати здійснення попередньої оплати у розмірі 2 788 350,00 руб. Російської Федерації. Термін прострочення склав 17 днів.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до абзацу 14 статті 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність"(далі – Закон № 959-XII (959-12) ) імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України розташованими за її межами.

Моментом здійснення імпорту, згідно абзацу 38 статті 1 Закон № 959-XII, є момент перетину товаром митного кордону України або переходу прав власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до пункту 2 статті 1 Митного кодексу України ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов’язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно з пунктами 23, 35 статті 1 Митного Кодексу України переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов’язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація. Пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Відповідно до частин 1, 2 статті 43 Митного Кодексу України товари і транспорті засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Згідно частини 5 статті 43 Митного Кодексу України митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, товар надійшов на територію України відповідно до Інвойсу №1088 від 06 серпня 2007 року та Повідомлення про прибуття вантажу з відміткою Глухівської митниці "Під митним контролем"від 20 серпня 2007 року. В свою чергу, вантажну митну декларацію №123000001/7/004349 на суму 1 101 342,48 грн. складено 13 вересня 2007 року.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що датою імпорту є не дата оформлення вантажної митної декларації, а дата фактичного перетинання митного кордону.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а тому вони не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя відхилити, а постанову Господарського суду м. Севастополя від 12 грудня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 березня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .