2а-13238/09/2670 Про стягнення надмірно сплаченої суми вартості торгових патентів - 19.01.2011 Прийняття

розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва, Головного управління державного казначейства у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпік Казино Україна"до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва, Головного управління державного казначейства у м.Києві, Фінансового управління Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації про стягнення надмірно сплачених платежів,

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпік Казино Україна"(ТОВ "Олімпік Казино України") остаточно вточнивши позовні вимоги, звернулося до суду з позовом стягнути з місцевого бюджету через головне управління державного казначейства України в Києві надмірно сплачену суму вартості торгових патентів на право здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу у розмірі 75020,26 грн. та судових витрат по справі.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2010 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з місцевого бюджету Дарницького району м. Києва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпік Казино Україна"(код ЄДРПОУ 32962970, 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 16) надмірно сплачену суму вартості торгових патентів у розмірі 75020,26 грн., присуджено судові витрати у розмірі 836,61 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпік Казино Україна"за рахунок Державного бюджету України.

Не погоджуючись з судовим рішенням представники Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва, Головного управління державного казначейства у м.Києві подали апеляційні скарги, в яких представник просять Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог; представник Головного управління державного казначейства у м.Києві просить змінити постанову суду першої інстанції в частині стягнення судового збору, та зазначити що судові витрати слід стягувати з місцевого бюджету. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність рішення суду, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження

Враховуючи, що матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, передбаченому ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представники Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва, не підлягає задоволенню, апеляційна скарга представники Головного управління державного казначейства у м.Києві підлягає задоволенню, а постанова суду слід змінити, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Олімпік Казино Україна"зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 10.06.2004 року, адреса реєстрації: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 16. Основний вид діяльності за КВЕД: діяльність з організації азартних ігор. Як платник податків та зборів взяте на облік у Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Києва.

01.07.2009 року позивач достроково повернув до податкового органу оригінали торгових патентів на гральний бізнес.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, про можливість особи, що має намір на повернення з Бюджету суми надмірно сплаченого платежу або звернутися із заявою до податкового органу, відповідно до Порядку повернення платникам помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого Наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 р. №226 (z1000-02) , або ініціювати звернення до судової інстанції про їх повернення, що власне і було зроблено позивачем.

Колегія суддів погоджується не в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне:

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР (далі –Закон № 98), торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути виданий на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл).

Торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу не дає права на здійснення грального бізнесу, не зазначеного у такому патенті.

Термін дії торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу становить 60 календарних місяців.

Оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.

Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії.

Суб'єкт підприємницької діяльності може здійснити попередню оплату вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за весь термін дії торгового патенту. При цьому суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту у разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість.

TOB "Олімпік Казино України"було сплачено в авансові платежі за останні три місяці дії 76 патентів по наданню послуг у сфері грального бізнесу до місцевого бюджету Дарницького району м. Києва, що підтверджується платіжними дорученнями №345 від 24.03.2005р.; №4787від 12.08.2008 року.

У зв’язку з прийняттям Закону України "Про заборону грального бізнесу" (1334-17) Позивача, як платник податку написав лист від 12.06.09 року до Відповідача про анулювання 76 торгових патентів та повернення відповідно до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) коштів.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Закону № 98/96, суб'єкт підприємницької діяльності, який припинив діяльність, яка відповідно до цього Закону підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про припинення такої діяльності відповідний державний податковий орган. При цьому торговий патент підлягає поверненню до державного податкового органу, що видав його, а суб'єкту підприємницької діяльності повертається надмірно сплачена сума вартості торгового патенту.

Тобто, для суб'єкта підприємницької діяльності, який своєчасно повідомив про припинення діяльності відповідний державний податковий орган, надмірно сплаченою сумою вартості торгового патенту вважається одноразова плата, що вноситься під час придбання торгового патенту, яка повертається згідно з діючим законодавством

У даному випадку суб'єкти господарювання, які придбали торговий патент на здійснення діяльності у сфері грального бізнесу, але внаслідок прийняття Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" (1334-17) втратили можливість здійснювати діяльність, мають на повернення надмірно сплаченої суми вартості патентів за період, коли вони не здійснювали діяльність.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Згідно пункту 5 глави 1 Порядку повернення платникам помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого Наказом Державного казначейства України від 10.12.2002р. №226 (z1000-02) повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за заявою платника та поданням органів, які повинні забезпечувати надходження платежів до бюджету та за якими згідно з законом закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Відповідачем не були вчинені своєчасно дії щодо повернення надмірно сплаченої суми вартості торгових патентів у розмірі 83660,26 грн. Позивачу, які передбачені чинним законодавством.

Враховуючи те, що Позивачем були виконані вимоги вказаної норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності позовних вимог позивача.

Відповідно до акту звірення розрахунків з бюджетом, станом на 26.08.2010р., сума що підлягає поверненню TOB "Олімпік Казино Україна"з місцевого бюджету Дарницького району складає 75020,26 грн. 3 урахуванням 8000 грн..

Таким чином позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпік Казино Україна"про стягнення з місцевого бюджету Дарницького району м. Києва надмірно сплачену суму вартості торгових патентів у розмірі 75020,26 грн. підлягають задоволенню.

Доводи представника відповідача, що позивач не надав Державній податковій інспекції у Дарницькому районі патенти, суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги як безпідставні.

При цьому колегія суддів зазначає, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції не вірно стягнув судові витрати на користь позивача з рахунку Державного бюджету України.

Пунктом 8 ст. 7 Бюджетного кодексу України затверджений принцип цільового використання бюджетних коштів-бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Бюджетного кодексу України бюджетна система України складається з державного та місцевих бюджетів.

Частиною 2 ст. 87 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 6 декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"від 21.01.1993 № 7-93 державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджету місцевого самоврядування, крім державного мита, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами, а також за придбання вексельних бланків, за дії, пов'язані з видачею охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об'єкти інтелектуальної власності, і за дії, пов'язані з підтриманням чинності патентів на сорти рослин, та за подання до Кабінету Міністрів України проекту створення промислово-фінансової групи; за дії, передбачені підпунктами "б" - "е", "и", "к", "л" та "н" пункту 6 статті 3, в частині, що стосується загальногромадянських закордонних паспортів, яке зараховується до Державного бюджету України.

Пунктом 12 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15 (z0050-93) , зазначено, що державне мито сплачується за місцем розгляду та оформивши документів і зараховується до бюджетів місцевого самоврядуванні (в шмзаашшШ валюті мито сплачується через уповноважені на це банки).

Згідно з платіжними дорученнями судовий збір було зараховано на балансовий рахунок 3141 "Надходження до загального фонду місцевих бюджетів".

Пунктом 1 розділу 4 Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 № 226 (z1000-02) , повернення платежів, помилково або надмірно зарахованих на рахунки з обліку надходжень, які в поточному бюджетному періоді належать до доходів загального фонду місцевих бюджетів, здійснюється з відповідного аналітичного рахунку 3141 "Надходження до загального фонду місцевих бюджетів"Плану рахунків у межах поточних надходжень за день.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України бюджетна система України ґрунтується на принципі самостійності, згідно якого Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними.

Відповідно до п. 13 Положення про Головне управління Державного казначейства України у м. Києві, затвердженого головою Державного казначейства України 14.04.2009, Головне управління є окремою юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України Головне управління несе відповідальність за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до п. 4 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевого бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 № 609 (609-2008-п) (далі-Порядок), юридичні та фізичні особи, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти бюджету, подають ці рішення органам Державного казначейства, що здійснюють безспірне списання, у разі, повернення за рішенням суду, зокрема, надмірно та/або помилково сплачених до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів.

Пунктом 5 Порядку (609-2008-п) передбачено, що безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються бюджетні кошти, здійснюється на користь відповідної юридичної чи фізичної особи на підставі судового рішення за рахунок сум надмірно або помилково зарахованих до бюджету платежів, внесених цією фізичною чи юридичною особою.

Таким чином виконання судових рішень в адміністративних справах про стягнення судових витрат з державного або місцевого бюджету повинно здійснюватись органами Державного казначейства шляхом списання коштів з рахунків відповідного бюджету, до якого зараховувались надходження від сплати цих судових витрат, за умови надання особою, на користь якої ухвалене рішення, всіх підтверджуючих документів.

З огляду на вищезазначене повернення зазначених судових витрат має здійснюватись саме з рахунків, на яких обліковуються кошти місцевого бюджету, оскільки судові витрати позивачем були сплачені до місцевого бюджету.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки позивачем було сплачено 836,61 грн. судового збору, то вказану суму слід стягнути з місцевого бюджету через Головне управління Державного казначейства України в м.Києві.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та правильно по суті вирішив справу, але із помилковим застосуванням норм матеріального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу Головного управління державного казначейства у м.Києві необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції змінити.

Згідно зі п.2 ч.1 ст. 198, п. 1 ч. 1, 201 КАС України (2747-15) , суд апеляційної інстанції змінює постанову суду першої інстанції, якщо правильне по суті вирішення справи чи питання, але з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8- 11, 160, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу Головного управління державного казначейства у м.Києві – задовольнити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва – залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2010 року – змінити.

Абзац третій резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

"Стягнути судові витрати в сумі 836 (вісімсот тридцять шість) грн.61 копійки з місцевого бюджету через Головне управління Державного казначейства України у м.Києві"

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2010 року залишити без змін .

постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 24 січня 2011 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.