С-18340/07 Про визнання неправомірною відмови у призначенні пенсії - 09.12.2010 Прийняття

провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в м. Керч про визнання неправомірною відмову у призначенні пенсії,

У вересні 2006 року ОСОБА_6 звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що пунктом "г"статті 26 Закону України "Про зайнятість населення'їй гарантовано право дострокового виходу на пенсію за півтора року до встановленого законом строку, як особі передпенсійного віку, яка має встановлений законодавством необхідний трудовий стаж. Однак, рішенням від 6 вересня 2006 року УПФ відмовило їй у цьому.

Просила суд визнати такі дії УПФ неправомірними та зобов’язати відповідача призначити їй пенсію відповідно до вказаної норми з 06.03.2006 р.

Постановою Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 листопада 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 27 березня 2007 року, позов задоволено. Визнано неправомірним рішення УПФ від 06.09.2006 р. та зобов’язано відповідача призначити позивачу пенсію за віком достроково з 06.03.2006 р.

У касаційній скарзі УПФ просить скасувати вказані судові рішення з підстав порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_6 має стаж роботи в районах Крайньої Півночі - 18 років, а загальний стаж роботи - понад 20 років. 22.02.2006 р. вона була звільнена з роботи в зв’язку із скороченням штату на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України та зареєструвалась в службі зайнятості м. Керчі протягом семи календарних днів як безробітна.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Тимчасової Угоди між урядом України і Урядом Російської Федерації (643_004) "Про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення" від 15 січня 1993 року, громадяни договірних сторін, які працювали не меншого 15 років в районах Крайньої Півночі, незалежно від місця їх постійного мешкання на території обох держав мають право на пенсію за віком - жінки - по досягненню віку 50 років при загальному стажі роботи не меншого 20 років.

Пунктом 3 вказаної статті передбачено, що у випадках, коли законодавством однієї із сторін передбачені більш пільгові умови вказаної категорії громадян, при призначенні пенсії за віком на території даної держави застосовується чинне законодавство цієї сторони.

Рішенням від 6 вересня 2006 року УПФ відмовило позивачу у достроковому призначенні пенсії за півтора роки до встановленого законом строку за наявності необхідного трудового стажу. Таку відмову мотивувало тим, що у зв'язку з роботою в районах Крайньої Півночі у неї вже є пільга по пенсійному забезпеченню, тому положення ст. 26 Закону України "Про зайнятість населення" на неї не поширюється і право на пенсію вона отримує лише після досягнення 50 років.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що відповідно до підпункту "г"пункту 1 статті 26 Закону України "Про зайнятість населення ", чинного на час виникнення спірних правовідносин, працівникам, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, за умови їх реєстрації в службі зайнятості протягом семи календарних днів після звільнення як таких, що шукають роботу, гарантується, зокрема, право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законом строку осіб передпенсійного віку, які мають страховий стаж для жінок - 20 років.

Відповідно до пункту 32 Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 року № 578 (578-98-п) , працівникам передпенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України і які мають право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку та встановлений законодавством про пенсійне забезпечення необхідний загальний трудовий стаж (у тому числі на пільгових умовах), за умови їх реєстрації у державній службі занятості як таких, що шукають роботу, протягом семи календарних днів після звільнення у разі відсутності підходящої роботи видається за їх бажанням клопотання про достроковий вихід на пенсію для подання в місцеві органи соціального захисту.

Відтак, виходячи з системного аналізу наведених правових норм, висновок судів про те, позивач має право на призначення дострокової пенсії, є правильним.

Наведені обставини були правильно враховані судом першої інстанції, який прийняв вірне рішення про задоволення позову, з чим обґрунтовано погодився і суд апеляційної інстанції.

Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій прийняті законні і обґрунтовані рішення, а тому підстав для їх скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Керч залишити без задоволення, а постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 листопада 2006 року і ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 27 березня 2007 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-2442 КАС України (2747-15) .