К-24387/10-С Про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі - 30.11.2010 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Херсонській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2010 у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової адміністрації у Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

У січні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової адміністрації у Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення №452-о від 27.11.2009, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23.03.2010 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2010 скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нову постанову, якою позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової адміністрації у Херсонській області "Про звільнення ОСОБА_4."від 27.11.2009 № 452-о, позивача поновлено на посаді першого заступника начальника Державної податкової інспекції в Генічеському районі у Херсонській області та зобов’язано Державну податкову адміністрацію у Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу. В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі Державна податкова адміністрація у Херсонській області просить постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2010 скасувати, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23.03.2010 залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_4 з серпня 2004 року працював першим заступником начальника Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області. В серпні 2006 року був звільнений з посади за скороченням штатів в зв’язку з реорганізацією Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області шляхом перетворення в Державну податкову інспекцію в Генічеському районі Херсонської області.

Наказом Державної податкової адміністрації у Херсонській області від 05.03.2007 № 76-о на виконання постанови Генічеського районного суду Херсонської області від 18.12.2006, яка була залишена без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 28.02.2007, позивача було поновлено на посаді першого заступника начальника Державної податкової інспекції в Генічеському районі Херсонської області, на якій він не працював до звільнення.

Державною податковою адміністрацією у Херсонській області вищезазначені рішення судів було оскаржено до Вищого адміністративного суду України, який своєю постановою від 30.06.2009 касаційну скаргу задовольнив частково, ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 28.02.2007 скасував, а постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 18.12.2006 змінив та поновив ОСОБА_4 на посаді першого заступника начальника Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області, з якої він був незаконно звільнений.

На виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 30.06.2009 Державною податковою адміністрацією у Херсонській області винесено наказ від 29.10.2009 № 404-о про звільнення ОСОБА_4 з посади першого заступника начальника Державної податкової інспекції в Генічеському районі у Херсонській області, поновивши його з 30.10.2009 на посаді першого заступника начальника Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області.

Під час проходження служби ОСОБА_4 в період з 05.03.2007 по 30.10.2009 наказом Державної податкової адміністрації у Херсонській області від 06.05.2009 № 137 йому було оголошено догану за неналежну організацію роботи, а наказом від 01.10.2009 № 280 - за невиконання пункту 1 функціональних обов’язків, за відсутність належної організації роботи відділу інформатизації процесів оподаткування та за порушення координування роботи ведення реєстрації та обліку платників податку.

Наказом Державної податкової адміністрації у Херсонській області від 03.11.2009 № 409-о позивача за його заявою та за погодженням з керівництвом було призначено в порядку переведення на посаду першого заступника начальника Державної податкової інспекції в Генічеському районі у Херсонській області, звільнивши його з посади першого заступника начальника Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області.

Відсутність ОСОБА_4 в листопаді 2009 року на робочому місці без поважних причин 6, 16 та 23 листопада по декілька годин (але не більше трьох годин) змусила відповідача наказом від 27.11.2009 № 452-о звільнити його з роботи на підставі пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку із систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який не взяв до уваги твердження ОСОБА_4 про те, що дисциплінарні стягнення, які застосовані до нього відповідачем 06.05.2009 та 01.10.2009, є знятими у зв’язку з припиненням 29.10.2009 трудових відносин з відповідачем, оскільки підставою для звільнення позивача послужила не ініціатива роботодавця, а примусове виконання рішення суду, тобто обставина, яка виконувалась незалежно від волі відповідача. Водночас, законодавством не передбачено зняття дисциплінарного стягнення у такий спосіб, як розірвання трудового договору.

У статті 151 Кодексу законів про працю України зазначено, що якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року. Якщо до закінчення терміну дії догани (один рік) або її дострокового зняття працівник знову припустив серйозне порушення дисципліни, він може бути звільнений за пунктом 3 статті 40 Кодексу законів про працю України.

Систематичні порушення ОСОБА_4 трудової дисципліни були доказані в суді першої інстанції і не спростовуються показами свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки відсутність позивача на робочому місці протягом декількох годин 6, 16 та 23 листопада 2009 року підтверджені іншими доказами.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність у ОСОБА_4 двох не знятих дисциплінарних стягнень протягом одного року та порушення трудової дисципліни правомірно потягнуло прийняття відповідачем рішення про звільнення позивача із займаної посади на підставі пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України.

Таким чином, касаційна скарга Державної податкової адміністрації у Херсонській області підлягає задоволенню. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2010 необхідно скасувати, так як вона постановлена з порушенням норм матеріального права, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23.03.2010 необхідно залишити в силі, так як вона є законною і обґрунтованою та постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Херсонській області задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2010 у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової адміністрації у Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу –скасувати, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23.03.2010 –залишити в силі.