Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І.

(головуючий);

Васильченко Н.В.;

Леонтович К.Г.;

Чалого С.Я.;

Черпіцької Л.Т.,

секретар судового засідання - Шпикуляк В.Г.;

за участю представника позивача Основіна Олексія Олексійовича;

здійснивши розгляд у відкритому судовому засіданні адміністративної справи за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Схід-Захід" до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про скасування рішення, що переглядається за касаційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Схід-Захід" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 травня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2009 року,

У березня 2009 року Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Схід-Захід" (Страхова компанія) звернулося до суду з позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (Комісія), в якому просили: визнати незаконним акт перевірки; визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу.

Зазначали, що постановою № СК-084/09-159 до позивача застосовано штраф в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за невиконання вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом"від 28 листопада 2002 року № 249-ІV ( Закон № 249-ІV (249-15) ), а саме недотримання обов’язку щодо реєстрації фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу.

Посилаючись на те, що Страховою компанією дотримано процедуру такої реєстрації, а також на неправомірність висновку Комісії щодо неможливості реєстрації декількох фінансових операцій з одним і тим же контрагентом протягом одного дня як однієї операції, вважають акт перевірки незаконним, а постанову про накладення штрафу –протиправною.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15 травня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2009 року провадження в частині вимог про визнання незаконним акту перевірки закрито, а у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Страхова компанія "Схід-Захід", посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а у справі ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши доповідача, представника позивача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що за результатами перевірки позивача Комісією складено акт № 2/25/32/пфм від 29 січня 2009 року, яким зафіксовано порушення вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" (249-15) , а саме: при реєстрації фінансових операцій, що підлягають обов’язковому державному фінансовому моніторингу, Страховою компанією відображені деякі з таких операцій сукупно за день по одному контрагенту, а не окремо кожна операція, як вимагає закон.

На підставі зазначеного акту, Комісією винесена постанова № СК-084/09-159, якою на Страхову компанію накладено штраф в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8 500 грн.)

Закривши провадження у справі в частині вимог про визнання незаконним акту перевірки, суд першої інстанції, а апеляційний суд, погодившись з таким висновком, виходили з того, що акт перевірки не є рішенням органу владних повноважень, не зобов’язує будь-кого до вчинення певних дій, відповідно не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відмовивши в задоволенні решти позовних вимог, суди виходили з того, що позивачем належним чином не виконано вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" (249-15) , відтак Комісія правомірно застосувала штраф за таке порушення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками судів.

Відповідно до положень статті 1 Закону № 249-ІV фінансова операція - будь-яка операція, пов'язана із здійсненням або забезпеченням здійснення платежу за допомогою суб'єкта первинного фінансового моніторингу, зокрема: внесення або зняття депозиту (внеску, вкладу); переказ грошей з рахунку на рахунок; обмін валюти; надання послуг з випуску, купівлі або продажу цінних паперів та інших видів фінансових активів; надання або отримання позики або кредиту; страхування (перестрахування); надання фінансових гарантій та зобов'язань; довірче управління портфелем цінних паперів; фінансовий лізинг; здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї; надання послуг з випуску, купівлі, продажу і обслуговування чеків, векселів, платіжних карток, грошових поштових переводів та інших платіжних інструментів; відкриття рахунку.

Згідно з статтею 11 № 249-ІV Закону фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 80000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 80000 гривень, та має одну або більше ознак, визначених цією статтею. Серед ознак, передбачених цією статтею, є виплата фізичній особі Страхового відшкодування або отримання Страхової премії.

Як встановлено судами, спір щодо наявності порушень порядку реєстрації фінансових операцій виник відносно перерахування Страхових премій в сумах, що перевищували 80 000 гривень. Таким чином, такі операції відповідно до закону підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, що не заперечується сторонами.

Предметом цього спору є правомірність накладення штрафу за реєстрацію як однієї декількох фінансових операцій, кожна з яких окремо підлягає фінансовому моніторингу.

Як вбачається з системного аналізу норм Закону № 249-ІV (249-15) , Порядку реєстрації фінансових операцій суб'єктами первинного фінансового моніторингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 р. N 644 (644-2003-п) а також Наказу Державного департаменту фінансового моніторингу та Міністерства фінансів України від 13 травня 2003 року N 48 "Про затвердження деяких форм обліку та подання інформації, пов'язаної із здійсненням фінансового моніторингу, та Інструкції щодо їх заповнення фінансовою операцією" (z0394-03) фінансовою операцією необхідно вважати окрему дію з перерахування або отримання коштів, тощо.

Наприклад, обов’язковим при повідомленні Комісії про здійснену фінансову операцію є заповнений реєстр форми № 2-ФМ, серед граф якого показники дати і часу, підстави конкретної операції, що спростовує твердження позивача про можливість реєстрації разом декількох операцій, що відбулись у різний час.

З огляду на викладене, суди дійшли правильного висновку, щодо порушення позивачем правил реєстрації та повідомлення Комісії про здійснені фінансові операції, які підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу.

Відповідно до частини третьої статті 17 Закону № 249-ІV у разі невиконання (неналежного виконання) суб'єктом первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону до нього може застосовуватися в порядку, встановленому законодавством, штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У випадку відсутності згоди щодо сплати штрафу рішення про накладення штрафу чи у його відмові приймається судом за поданням органу, що регулює діяльність суб'єкта первинного фінансового моніторингу та надає ліцензії або інший спеціальний дозвіл.

Згідно з підпунктом 12 пункту 5 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 4 квітня 2003 року N 292/2003 (292/2003) Комісія має право в межах своїх повноважень застосовувати до фінансових установ, які не додержуються законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг штрафи відповідно до закону.

Таким чином, Комісія, діючи в межах повноважень, передбачених законодавством, застосувала до Страхової компанії штраф, а останньою не доведено протиправності відповідного рішення, з огляду на що рішення судів про відмову в задоволенні позову вбачаються такими, що ухвалені без порушень норм матеріального права.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Схід-Захід" залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 травня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2009 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.