ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"25" листопада 2010 р. м. Київ К-24683/08
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Сороки М.О.,
Головчук С.В.,
Розваляєвої Т.С.,
Рецебуринського Ю.Й.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Управління праці та соціального захисту населення в м. Павлограді Дніпропетровської області (далі –УПСЗН) про визнання дій протиправними, стягнення недоплачених сум допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною, -
встановив:
У березні 2008 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулись до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що маючи на утриманні малолітню доньку звернулись до УПСЗН за виплатою одноразової допомоги при народженні дитини і щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" (2811-12)
. Одноразова допомога була виплачена в меншому розмірі, чим передбачено законом, а щомісячна допомога виплачується в розмірі меншому ніж прожитковий мінімум для дітей у віці до 6 років. У виплаті недонарахованих сум УПСЗН відмовило, посилаючись на Закон України "Про Державний бюджет на 2007 рік'яким призупинена дія окремих норм Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" (2811-12)
та Закон "Про Державний бюджет на 2008 рік".
Просили визнати дії УПСЗН неправомірними та зобов’язати відповідача призначити ОСОБА_6 допомогу при народженні дитини на доньку відповідно до ст. 12 Закону "Про державну допомогу сім`ям з дітьми"у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років у розмірі 10463,80 грн.; призначити суму одноразової допомоги, що підлягає виплаті протягом 12 місяців з 01.06.2007 року в розмірі 524,73 грн.; стягнути з УПСЗН на користь ОСОБА_6 суму недоотриманої допомоги, що здійснюється одноразово у дев’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини у розмірі 767 грн.; стягнути з УПСЗН на користь ОСОБА_6 суму недоотриманої решти разової грошової допомоги при народженні дитини, що підлягає виплаті протягом наступних 12 місяців у 2007-2008 роках у розмірі 797,84 грн.; стягнути з УПСЗН на користь ОСОБА_7 суму недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007-2008 роки у сумі 2695,01 грн.; призначити ОСОБА_7 відповідно до ст. 15 Закону "Про державну допомогу сім`ям з дітьми"щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 01.03.2008 року у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, з наступним підвищенням щомісяця та щороку до досягнення дитиною трьох років; відшкодувати моральну шкоду у розмірі 1000 грн. та стягнути понесені судові витрати.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2008 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії УПСЗН щодо нарахування і виплати позивачам сум грошової допомоги при народженні. Призначено ОСОБА_6 допомогу при народженні дитини відповідно до діючого законодавства та ст. 12 Закону "Про державну допомогу сім`ям з дітьми"у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років у сумі 10463,80 грн. Стягнуто з УПСЗН решту суму одноразової допомоги, що підлягає сплаті протягом 12 місяців з 01.06.2007 року у розмірі 524 грн. Стягнуто з УПСЗН на користь ОСОБА_6 суму недоотриманої допомоги, що здійснюється одноразово у дев’ятикратному розмірі прожиткового мінімум при народженні дитини у розмірі 767 грн. Стягнуто з УПСЗН на користь ОСОБА_6 суму недоотриманої решти разової допомоги при народженні дитини, що підграє виплаті протягом наступних 12 місяців за 2007-2008 роки у сумі 797,84 грн. Стягнуто з УПСЗН на користь ОСОБА_7 відповідно до ст. 15 Закону "Про державну допомогу сім`ям з дітьми"щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.03.2008 року, з розрахунку прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з наступним підвищенням щомісяця, щороку, з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років до закінчення строку передбаченої законом виплати. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2008 року постанову суду першої інстанції скасовано в частині визнання неправомірними дій УПСЗН щодо нарахування і виплати позивачам сум соціальної допомоги при народженні, в частині призначення ОСОБА_6 відповідно до ст. 12 Закону "Про державну допомогу сім`ям з дітьми"державної допомоги при народженні у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років у сумі 10463,80 грн., в частині стягнення з УПСЗН решти суми одноразової допомоги, що підлягає сплаті протягом 12 місяців з 01.06.2007 року у розмірі 524 грн., в частині стягнення з УПСЗН на користь ОСОБА_6 суму недоотриманої допомоги, що здійснюється одноразово у дев’ятикратному розмірі прожиткового мінімум при народженні дитини у розмірі 767 грн. Стягнуто з УПСЗН на користь ОСОБА_6 суму недоотриманої решти разової допомоги при народженні дитини, що підграє виплаті протягом наступних 12 місяців за 2007-2008 роки у сумі 797,84 грн.; в частині стягнення на користь ОСОБА_7 недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з січня 2008 року по лютий 2008 року у розмірі 792 грн., в частині призначення ОСОБА_7 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.03.2008 року відповідно до ст. 15 Закону "Про державну допомогу сім`ям з дітьми"з розрахунку прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з наступним підвищенням щомісяця, щороку, з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років до закінчення строку передбаченої законом виплати. У задоволенні цих вимог відмовлено. В частині стягнення з УПСЗН на користь ОСОБА_7 недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з серпня 2007 року по грудень 2007 року у розмірі 1903,01 грн. та в іншій частині - залишено без змін.
У касаційній скарзі УПСЗН, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що після народження дитини ОСОБА_6 відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12)
отримує одноразову державну допомогу при народженні дитини, а ОСОБА_7- державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", одноразова допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово в дев’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта протягом наступних 12 місяців у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_6 зазначена допомога виплачувалась у відповідності із ст. 12 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", з урахуванням приписів ст. 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік". Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 (v0a6p710-07)
визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР)
(є неконституційними) такі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16)
: пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення " Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12)
щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
В той же час, відповідно до статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", допомога при народженні здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3 400 гривень, решта –протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
При нарахуванні та виплаті ОСОБА_6 цього виду державної допомоги у 2007 році відповідач керувався статтею 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якою передбачено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12)
здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також пунктом 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12)
.
В зв’язку з тим, що Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 (v0a6p710-07)
положення статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" в цій частині не визнавались не конституційними і тому діяли в часі на час виникнення таких спірних правовідносин, а також враховуючи те, що Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16)
за часом прийнятий пізніше Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12)
, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру державної допомоги при народженні дитини та порядку її виплати слід керуватись саме положеннями абзацу 2 частини 2 статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", а тому правильно скасував в цій частині постанову суду першої інстанції та відмовив у задоволенні зазначених позовних вимог.
Щодо ж до вимог ОСОБА_7 про покладення на відповідача зобов’язання виплатити певну суму державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, колегія суддів зауважує, що призначення і порядок виплати цієї допомоги передбачені статтями 3, 13- 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
У відповідності до статті 13 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 15 зазначеного встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Однак дію статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12)
було призупинено пунктом 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Відповідно до статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 01 січня –434,00 гривень, з 01 квітня –463,00 гривень, з 01 жовтня –470,00 гривень.
Пунктом 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, було зупинено дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12)
на 2007 рік.
Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07)
пункт 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР)
(є неконституційним).
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог про зобов’язання відповідача надати ОСОБА_7 допомогу по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку, відповідно до Закону № 2811 –Х11 (2811-12)
.
Пунктом 23 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17)
частину першу статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"було викладено в наступній редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень".
Пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12)
викладено в редакції, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2008 року надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
При цьому рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року (v010p710-08)
положення пункту 23 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17)
щодо внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12)
у період з січня по вересень 2008 року такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР)
(є неконституційними) не визнавались.
Отже, з 01.01.2008 р. позивач не мала права на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, встановлених статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"у зв’язку із дією положень пункту 23 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17)
.
За таких обставин суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що з 01.01.2008 року позивач має право щомісячно отримувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України № 2811-ХІІ.
Однак, судами не враховано, що відповідно до частини першої статті 14 № 2811-ХІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
Суди не встановили коли саме ОСОБА_7 була призначена допомога по догляду за дитиною, в той час як це є визначальним для вирішення питання про правомірність або неправомірність дій відповідача.
Таким чином, судами попередніх інстанцій не було встановлено в повному обсязі всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення даного спору, що призвело до ухвалення ними незаконних судових рішень.
З огляду на наведене, оскаржені судові рішення відповідно до вимог ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають скасуванню, а справа має бути направлена до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС України, суд, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення в м. Павлограді Дніпропетровської області задовольнити частково.
Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2008 року і постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2008 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.