ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 листопада 2010 року м. Київ К-35409/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Сороки М.О.,
Гашицького О.В.,
Малиніна В.В.,
Рецебуринського Ю.Й.,
Штульмана І.В.,
розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної державної адміністрації (далі –УПСЗН) про визнання дій неправомірними, перерахунок та стягнення заборгованості з виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
встановив:
У лютому 2009 року ОСОБА_6 звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до положень Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12)
(далі – Закон № 2811-ХІІ (2811-12)
) вона, як мати малолітньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Посилаючись на те, що вона отримує цю допомогу в меншому розмірі, ніж передбачено Законом № 2811-ХІІ (2811-12)
, позивач просила визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати УПСЗН щомісячно виплачувати допомогу з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не менш прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років з 01.04.2007 року по 11.02.2009 року.
Постановою Петровського районного суду м. Донецька від 6 квітня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2009 року, позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії УПСЗН. Зобов’язано УПСЗН здійснити ОСОБА_6 виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року відповідно до ч.1 ст. 15 Закон № 2811-ХІІ в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за рахунок коштів Державного бюджету України. Стягнуто з місцевого бюджету Петровської районної у м. Донецьку ради на користь позивача 3,40 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено.
У касаційній скарзі УПСЗН, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволенні позову скасувати та постановити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_6, маючи доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, здійснює за нею нагляд і має право на отримання допомоги по догляду за дитиною у розмірі, встановленому частиною першою статтею 15 Закону № 2811-ХІІ.
Статтею 3 Закону № 2811-ХІІ передбачено виплату допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; одноразової допомоги при народженні дитини; допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інших видів допомоги.
Згідно з частиною першою статті 14 зазначеного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною
вказаного віку включно. Статтею 15 цього ж Закону встановлено розмір допомоги, згідно з якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Абзацом третім частини другої статті 56, пунктами 7, 14 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік"(далі – Закон № 489-V (489-16)
) зупинено на 2007 рік дію, зокрема статті 15 Закону № 2811-ХІІ і встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Однак Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07)
пункт 14 статті 71 Закону № 489-V в частині зупинення на 2007 рік дії зазначених вище положень Закону № 2811-ХІІ (2811-12)
визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР)
.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Статтею 62 Закону № 489-V затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років з 1 квітня –у розмірі 463 грн., з 1 жовтня – 470 гривень.
Отже, спірні відносини з 1 січня по 9 липня 2007 року регулюються відповідно до пункту 14 частини першої статті 71 Закону № 489-V, а з 9 липня по 31 грудня 2007 року – до статті 15 Закону № 2811-ХІІ.
Відповідно до п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми" (1751-2001-п)
допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.
За таких обставин суд апеляційної інстанцій дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог про зобов’язання відповідача надати позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку, відповідно до Закону № 2811 –Х11 (2811-12)
з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Пунктом 23 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17)
частину першу статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"було викладено в наступній редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень".
Пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12)
викладено в редакції, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2008 року надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
При цьому рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 (v010p710-08)
положення пункту 23 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17)
щодо внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12)
у період з січня по вересень 2008 року такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР)
(є неконституційними) не визнавались.
Отже, з 01.01.2008 р. позивач не мала права на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, встановлених статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"у зв’язку із дією положень пункту 23 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17)
.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та
апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів та встановлених обставин справи.
Згідно ч. 3 ст. 211 КАС підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 227 КАС України підстави для їх скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд,-
у х в а л и в:
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Петровського районного суду м. Донецька від 6 квітня 2009 року і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2009 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.
Суддя М.О. Сорока