2а-7306/10/1270 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість - 13.01.2011 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року у справі № 2а-7306/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровеньківська нафтобаза – 2004" до Державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ровеньківська нафтобаза – 2004" звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року у справі № 2а-7306/10/1270 позов ТОВ "Ровеньківська нафтобаза – 2004" до Державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області задоволено. Визнано протиправними дії державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області в частині винесення податкового повідомлення – рішення від 13 вересня 2010 року № 0000452342/0 щодо визначення товариству з обмеженою відповідальністю "Ровеньківська нафтобаза – 2004" загальної суми податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість – 2 451 178, 80 грн. Скасовано податкове повідомлення – рішення від 13 вересня 2010 року № 0000452342/0 щодо визначення загальної суми податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість – 2 451 178, 80 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача про нікчемність угод, укладених позивачем з ТОВ "ВКФ "Лугсервіс", ТОВ "ТД Атланта", ТОВ "ТК "Вертус" та ТОВ "Тефія-СК". Вважає, що угоди, укладені між позивачем та вказаними юридичними особами є нікчемними, свої зобов’язання по ПДВ ці підприємства не задекларували, а тому включення позивачем до податкового кредиту з ПДВ сум за податковими накладними за цими угодами є незаконним і призвело до заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість.

Представник відповідача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ровеньківська нафтобаза – 2004" є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради Луганської області, знаходиться на обліку відповідача та є платником податку на додану вартість.

30.08.2010 року посадовими особами ДПІ м. Ровеньки Луганської області було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Ровеньківська нафтобаза – 2004" в частині податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року, результати якої було викладено в Акті перевірки від 31.08.2010 року за № 587/230/32842161 (а.с. 84).

В зазначеному акті перевірки на підставі автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за червень 2010 р. зроблено висновок про те, що позивачем було занижено податок на додану вартість в сумі 2 042 649,00 грн. оскільки в при здійсненні господарських операцій за угодами, укладеними між ТОВ "Ровеньківська нафтобаза-2004" та ТОВ "ВКФ "Лугсервіс", ТОВ "ТД Атланта", ТОВ "ТК "Вертус", ТОВ "Тефія-СК" про постачання палива, в результаті порушення контрагентами позивача своїх податкових зобов’язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), зазначені договори мають протиправний характер, внаслідок чого, позивач неправомірно сформував податковий кредит з ПДВ за червень 2010р., а саме з порушеннями п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ м. Ровеньки Луганської області 13.09.2010 року було прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0000452342/0, яким ТОВ "Ровеньківська нафтобаза-2004" визначено загальну суми податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість в розмірі – 2451178, 80 грн. (за основним платежем – 2 042 649,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 408529,80 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при проведенні перевірки та прийнятті рішення про законність формування позивачем податкового кредиту податковим органом не досліджувались первинні документи позивача, а висновки про відсутність поставок палива контрагентами позивача зроблено із необґрунтованих припущень про порушення ними своїх податкових зобов’язань і приписів законодавства. В той же час, в судове засідання суду першої інстанції позивачем було надано достатній об’єм документів, які підтверджують правомірність включення ТОВ "Ровеньківська нафтобаза – 2004" до складу податкового кредиту за червень 2010 року сум податку на додану вартість у розмірі 2494547,00 грн., сплаченого контрагентам ТОВ "ВКФ "Лугсервіс", ТОВ "ТД Атланта", ТОВ "ТК "Вертус" та ТОВ "Тефія-СК" у складі вартості придбаних нафтопродуктів та дійсність господарських угод з поставки нафтопродуктів.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на досліджених по справі доказах, яким дана належна правова оцінка.

Так, позивачем на підтвердження законності формування податкового кредиту, а також реального здійснення господарських операцій з ТОВ "ВКФ "Лугсервіс", ТОВ "ТД Атланта", ТОВ "ТК "Вертус" та ТОВ "Тефія-СК" надані належним чином оформлені договори поставки № 794/06-10 від 01.06.2010 року, за № 282 від 08.04.2010 року (з додатками за № 7-12 до договору № 282 від 08.04.2010 року), № 22/01-2 від 22.01.2010 року договір б/н від 01.03.2010 року укладені між ТОВ "Ровеньківська нафтобаза – 2004" та ТОВ "ВКФ "Лугсервіс", ТОВ "ТД Атланта", ТОВ "ТК "Вертус", ТОВ "Тефія-СК", залізничні накладні, видаткові накладні, сертифікати відповідності, акти приймання - передачі товару, виписки про здійсненні оплати з установи банку та відповідні податкові накладні

Відповідно до договорів поставки ТОВ "ВКФ "Лугсервіс", ТОВ "ТД Атланта", ТОВ "ТК "Вертус" та ТОВ "Тефія-СК" взяли на себе зобов’язання передати у власність покупцю - ТОВ "Ровеньківська нафтобаза – 2004" нафтопродукти згідно номенклатури, а ТОВ "Ровеньківська нафтобаза – 2004" - оплатити вартість товару. Предметом зазначених договорів є нафтопродукти.

Вартість придбаних товарів та суми сплаченого в їх вартості ПДВ відображено у належним чином оформлених податкових накладних, виданих ТОВ "ВКФ "Лугсервіс", ТОВ "ТД Атланта", ТОВ "ТК "Вертус" та ТОВ "Тефія-СК", а факт розрахунку з постачальником підтверджено виписками з АКБ "Укрссоцбанк".

Поставку нафтопродуктів у зазначеної в договорах кількості підтверджено квитанціями про приймання вантажу для відправки залізничним транспортом від ТОВ "ТД Атланта", ТОВ "ТК "Вертус" та ТОВ "Тефія-СК", з яких вбачається, що вантажоотримувачем є ТОВ "Ровеньківська нафтобаза – 2004".

Матеріалами справи підтверджуються здійснення і інших господарських операцій ТОВ "Ровеньківська нафтобаза – 2004" з ТОВ "ВКФ "Лугсервіс", ТОВ "ТД Атланта", ТОВ "ТК "Вертус" та ТОВ "Тефія-СК", а саме: договорами поставки нафтопродуктів № 794/06-10 від 01.06.2010 року, за № 282 від 08.04.2010 року (з додатками за № 7-12 до договору № 282 від 08.04.2010 року), № 22/01-2 від 22.01.2010 року договір б/н від 01.03.2010 року.

ТОВ "Ровеньківська нафтобаза – 2004" було реалізовано придбане від ТОВ "ВКФ "Лугсервіс", ТОВ "ТД Атланта", ТОВ "ТК "Вертус" та ТОВ "Тефія-СК" нафтопродукти через мережу власних автозаправних станцій.

Відомості отриманих від з ТОВ "ВКФ "Лугсервіс", ТОВ "ТД Атланта", ТОВ "ТК "Вертус" та ТОВ "Тефія-СК" податкових накладних співпадають з даними податкового кредиту, зазначеного у податкових деклараціях ТОВ "Ровеньківська нафтобаза – 2004" з податку на додану вартість за травень – червень 2010 року.

Доводи відповідача про наявність підстав вважати правочини ТОВ "Ровеньківська нафтобаза – 2004" з ТОВ "ВКФ "Лугсервіс", ТОВ "ТД Атланта", ТОВ "ТК "Вертус" та ТОВ "Тефія-СК" нікчемними на підставі ст. 228 ЦК України як такі, що порушують публічний порядок, носять характер припущень.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) , перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідачем відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено, що позивач, укладаючи договори з ТОВ "ВКФ "Лугсервіс", ТОВ "ТД Атланта", ТОВ "ТК "Вертус" та ТОВ "Тефія-СК" мав умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, такою, як несплата податку на додану вартість та отримання податкового кредиту.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем неправомірно віднесено до податкового кредиту суми податку, які не задекларовані та не сплачені його контрагентами, є безпідставними, оскільки добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов’язку щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) вступає у зв’язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов’язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

Крім того, слід враховувати і те, що якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Доводи апеляційної скарги про те, що отримання позивачем за господарськими договорами паливно-мастильних матеріалів не підтверджується товарно-транспортними накладними, обов’язкова наявність яких передбачена п.п. 5.4.1 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 р. за № 805/15496 (z0805-08) та Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 128/2568 (z0128-98) , колегія суддів до уваги не приймає, оскільки в судовому засіданні встановлено, що нафтопродукти до позивача доставлялися не автомобільним, а залізничним транспортом, що підтверджено залученими до справи залізничними накладними.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб’єкт владних повноважень на якого покладено обов’язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки та наявності порушень позивачем вимог п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", то суд приходить до висновку, що правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України а дії ТОВ "Ровеньківська нафтобаза – 2004" щодо включення до складу податкового кредиту за червень 2010 року сум у розмірі 2 494 547,00 грн. з податку на додану вартість, сплаченого контрагентам ТОВ "ВКФ "Лугсервіс", ТОВ "ТД Атланта", ТОВ "ТК "Вертус" та ТОВ "Тефія-СК" у складі вартості придбаних нафтопродуктів – є правомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області від 13.09.2010 року за № 0000452342/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 2 451 178,80 грн. прийнято відповідачем необґрунтовано а доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність цих висновків, а тому вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено всі обставини по справі та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для залишення її без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року у справі № 2а-7306/10/1270 – залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року у справі № 2а-7306/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровеньківська нафтобаза – 2004" до Державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення – залишити без змін.