К-40099/09-С Про стягнення недоплачених сум допомоги по догляду за дитиною - 25.11.2010 Прийняття

розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради (далі –УПСЗН) про визнання дій неправомірними, стягнення недоплачених сум допомоги по догляду за дитиною, -

У листопаді 2008 року ОСОБА_6 звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до положень Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) (далі – Закон № 2811-ХІІ (2811-12) ) вона як мати малолітньої ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Посилаючись на те, що вона отримує цю допомогу в розмірі, меншому, ніж передбачено Законом № 2811-ХІІ (2811-12) , просила визнати неправомірними дії відповідача та зобов’язати УПСЗН щомісячно виплачувати допомогу з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не менш прожиткового мінімуму встановленого для дітей у віці до 6 років з 27 квітня 2006 року по 1 грудня 2008 року та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 1000 грн.

Постановою Петровського районного суду м. Донецька від 25 березня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2009 року, позов задоволено частково. Визнано дії УПСЗН в частині невиплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року у розмірі, передбаченому Законом № 2811-ХІІ (2811-12) . Стягнуто з УПСЗН за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_6 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року у розмірі 1896,41 грн. Стягнуто з місцевого бюджету Петровського району м. Донецька на користь ОСОБА_6 витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено.

У касаційній скарзі УПСЗН, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанції скасувати в частині задоволення позову і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_6, маючи доньку ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, здійснює за нею нагляд і має право на отримання допомоги по догляду за дитиною у розмірі, встановленому частиною першою статтею 15 Закону № 2811-ХІІ, згідно з якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Статтею 3 Закону № 2811-ХІІ передбачено виплату допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; одноразової допомоги при народженні дитини; допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інших видів допомоги.

Частиною першою статті 14 зазначеного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною

вказаного віку включно. Статтею 15 цього ж Закону встановлено розмір допомоги.

Розмір вказаної допомоги передбачено частиною 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Дію вказаної статті було зупинено на 2006 рік згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) .

Статтею 61 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. 00 коп., у порядку, встановленому Кабінету Міністрів України.

Неконституційною дана норма не визнавалася.

Таким чином суди першої та апеляційної інстанцій вірно відмовили в задоволенні позову в частині вимог за 2006 рік.

Дію статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"було зупинено на 2007 рік згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) .

Статтею 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"передбачено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року (v0a6p710-07) було визнано неконституційними положення вказаних статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) .

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

За таких підстав суди дійшли правильного висновку щодо задоволення позовних вимог за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та

апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і

процесуального права при ухваленні судових рішень.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів та встановлених обставин справи.

Згідно ч. 3 ст. 211 КАС підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 227 КАС України підстави для їх обов'язкового скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд,-

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради залишити без задоволення, а постанову Петровського районного суду м. Донецька від 25 березня 2009 року і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2009 року без змін.