К-5572/09-С Про зобов’язання вчинити певні дії - 25.11.2010 Прийняття

розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя (далі – УПСЗН) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-

У грудні 2007 року ОСОБА_6 звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до положень Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) (далі – Закон № 2811-ХІІ (2811-12) ) вона як мати малолітнього ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку в розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Посилаючись на те, що вона отримує цю допомогу в меншому розмірі, ніж передбачено Законом № 2811-ХІІ (2811-12) , просила визнати бездіяльність відповідача неправомірною та зобов’язати УПСЗН щомісячно виплачувати допомогу з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не менш прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 2 липня 2008 року позов задоволено частково. Визнано бездіяльність УПСЗН незаконною. Зобов’язано УПСЗН виплачувати позивачу допомогу по догляду за дитиною з 9 липня 2007 року .

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2008 року постанову суду першої інстанції змінено, відмовивши позивачу у задоволенні позову в частині визнання бездіяльності відповідача незаконною.

У касаційній скарзі УПСЗН, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_6, маючи сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, здійснює за ним нагляд і має право на отримування допомоги по догляду за дитиною у розмірі, встановленому частиною першою статтею 15 Закону № 2811-ХІІ.

Статтею 3 Закону № 2811-ХІІ передбачено виплату допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; одноразової допомоги при народженні дитини; допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інших видів допомоги.

Частиною першою статті 14 зазначеного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною

вказаного віку включно. Статтею 15 цього ж Закону встановлено розмір допомоги, згідно з якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Абзацом третім частини другої статті 56, пунктами 7, 14 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік"(далі – Закон № 489-V (489-16) ) зупинено на 2007 рік дію, зокрема статті 15 Закону № 2811-ХІІ і встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) пункт 14 статті 71 Закону № 489-V в частині зупинення на 2007 рік дії зазначених вище положень Закону № 2811-ХІІ (2811-12) визнано такими, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) .

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Статтею 62 Закону № 489-V затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років з 1 квітня –у розмірі 463 грн., з 1 жовтня – 470 гривень.

Отже, спірні відносини з 1 січня по 9 липня 2007 року регулюються відповідно до пункту 14 частини першої статті 71 Закону № 489-V, а з 9 липня по 31 грудня 2007 року – до статті 15 Закону № 2811-ХІІ.

Відповідно до п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми" (1751-2001-п) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

За таких обставин суди дійшли правильного висновку щодо задоволення позовних вимог про зобов’язання відповідача надати позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку, відповідно до Закону № 2811 –Х11 (2811-12) .

Однак, в судовому рішенні необхідно було зазначити кінцеву дату здійснення такої виплати. Оскільки дія Закону "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) закінчується 31 грудня 2007 року, то й нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинно здійснюватися до цієї дати.

Крім того, змінюючи постанову суду першої інстанції в частині визнання бездіяльності відповідача незаконною, апеляційний суд дійшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині з огляду на наступне.

Відповідно до статей 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов’язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю.

За таких обставин суд першої інстанції встановивши, що УПСЗН порушило норми права, які регулюють спірні правовідносини, прийшов до правильного висновку про визнання такої бездіяльності незаконною.

Відповідно до ст. 225 КАС України, суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 225, 226, 228, 230, 232 КАС України, суд,-

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2008 року –скасувати.

Постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 2 липня 2008 року –залишити без змін, доповнивши у абзаці третьому її резолютивну частину після слів "з 09.07.2007 року"словами "до 31.12.2007 року".

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.