Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

Заїки М.М.,

Загороднього А.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 25.03.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2008 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про стягнення допомоги до 5-го травня,

У грудні 2007 року ОСОБА_1. звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з позовом до управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про стягнення допомоги до 5-го травня.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 25.03.2008 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково. Зобов’язано управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради здійснити виплату ОСОБА_1 допомоги до 5-го травня за 2007 рік в розмірі 1750,00 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2008 апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради було залишено без задоволення, а постанову Зарічного районного суду м. Суми від 25.03.2008 – без змін.

У касаційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Зарічного районного суду м. Суми від 25.03.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2008, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до вимог статті 17 вищевказаного Закону фінансування витрат, пов’язаних з введенням в дію цього Закону (3551-12) , здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Частиною 4 статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік"встановлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги учасникам бойових дій відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) здійснюється у розмірі 280 грн.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2008 № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) визнано неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими зупинялась на цей рік дія статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

На момент виникнення спірних правовідносин, а саме дату нарахування і виплату позивачеві органами праці та соціального захисту населення щорічної грошової допомоги, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"були діючими, а відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, отримана Шаломеєм І.П. щорічна разова грошової допомоги до 5-го травня у 2007 році в розмірі 280,00 грн. була нарахована та виплачена управлінням праці та соціального захисту населення Сумської міської ради відповідно до діючого на той час законодавства.

З урахуванням викладеного, у судів першої та апеляційної інстанції не було законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судами повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права –судові рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради задовольнити частково.

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 25.03.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2008 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про стягнення допомоги до 5-го травня скасувати.

Ухвалити нову постанову.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про стягнення допомоги до 5-го травня відмовити.

постанова оскарженню не підлягає.