ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"25" листопада 2010 р. м. Київ К-31412/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.І.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
Заїки М.М.,
Загороднього А.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2010 у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про стягнення частково недоплаченої одноразової грошової допомоги та відшкодування моральної шкоди, -
встановила:
У липні 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про стягнення частково недоплаченої одноразової грошової допомоги та відшкодування моральної шкоди.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2010 позов ОСОБА_1. було задоволено частково. Стягнуто з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1. частково недоплачену одноразову грошову допомогу в розмірі 136 367, 4грн., та моральну шкоду в розмірі 5 000грн. В решті позову відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2010 апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві було залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2010 –без змін.
Міністерство внутрішніх справ України подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2010 скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що з 1967 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ. Наказом Українського науково-дослідного інституту протипожежної безпеки Міністерства внутрішніх справ України від 06.01.1994 № 1 ОСОБА_1. було звільнено в запас за пунктом "б"статті 64 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (через хворобу) та встановлено 2 групу інвалідності. Відповідно до висновку Київської спеціалізованої медико-соціальної експертної комісії від 04.04.2007 ОСОБА_1. було визнано інвалідом І групи довічно через захворювання, пов’язане з виконанням службових обов’язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві було виплачено ОСОБА_1. 21 536, 45грн. Оскільки на думку позивача розмір страхової суми значно занижено, він звернувся до суду.
Відповідно до частини 6 статті 23 Закону України "Про міліцію"(в редакції від 07.02.2007, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707 (707-2007-п)
було затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції. Пунктом 2 цієї постанови було установлено, що виплати згідно з цією постановою здійснюються з 1 січня 2007 за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання Міністерства внутрішніх справ.
Підпунктом 2 пункту 1 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції (707-2007-п)
передбачено, що одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі п'ятирічного грошового забезпечення - інвалідам I групи.
Відповідно до пункту 3 вищенаведеного Порядку (707-2007-п)
, розмір грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення за останньою посадою, яку особа рядового або начальницького складу займала на день загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), установлення інвалідності. До грошового забезпечення, з якого здійснюється розрахунок грошової допомоги, включається посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, відсоткова надбавка за вислугу років та щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) згідно із законодавством.
Отже, вищевказаним пунктом чітко визначений розмір грошового забезпечення працівника міліції за останньою посадою, яку особа займала на день, зокрема, установлення інвалідності, з якого нараховується одноразова грошова допомога.
Згідно довідки Українського науково-дослідного інституту протипожежної безпеки від 18.07.2007 № 82 грошове забезпечення полковника внутрішньої служби ОСОБА_1. на день встановлення інвалідності становила: посадовий оклад -130грн., оклад за спеціальне звання –135грн., відсоткова надбавка за вислугу років –106грн, усього 371грн.
Щомісячна надбавка в розмірі 100% грошового забезпечення не була включена в довідку, оскільки дана надбавка була запроваджена Указом Президента України від 31.08.2001 № 771 (771/2001)
, в зв’язку з чим позивач її не отримував.
Враховуючи вищенаведене, та беручи до уваги, що І група інвалідності була встановлена позивачу у квітні 2007, у судів першої та апеляційної інстанції не було правових підстав застосовувати законодавство, що діяло до 01.01.2007, а саме статтю 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції, чинній до 01.01.2007) та Положення про порядок і умови державного обов’язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки, затверджене постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.06.1991 № 59 (59-91-п)
.
Таким чином, виплачений Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві на користь ОСОБА_1. розмір одноразової грошової допомоги в сумі 21 536, 45грн., з урахуванням 723, 55грн. отриманої позивачем у 1994 страхової суми за ІІ групу інвалідності, відповідає вимогам статті 23 Закону України "Про міліцію"та Порядку та умовам виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707 (707-2007-п)
.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судами повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права –судові рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
постановила:
Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2010 - скасувати.
Прийняти нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про стягнення частково недоплаченої одноразової грошової допомоги та відшкодування моральної шкоди відмовити.
постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Співак
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній