К-28852/10-С Про визнання недійсними податкових повідомлень рішень та рішень щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій - 25.11.2010 Прийняття

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.06.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.08.2010, відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Продінвест"до Горлівської ОДПІ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 15.03.2010 № 0000052334/0 про визначення податкового зобов’язання за платежем з податку на прибуток у сумі 6181448,00 грн., в тому числі 3090744,00 грн. –основний платіж та 3090744,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції, № 0000062334/0 про визначення податкових зобов’язань за платежем з податку на додану вартість у сумі 3748975,00 грн., в тому числі 2499317,00 грн. –основний платіж та 1249658,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції, рішень від 15.03.2010: №0000552343про застосування штрафних (фінансових) санкцій, встановлених абзацом 6 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки"від 12.06.1995 № 436, у розмірі 202390,40 грн.; № 0000542343 про застосування штрафних санкцій, встановлених пунктами 1, 5 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", у розмірі 2258030,80 грн.; № 0000562343 про застосування штрафних санкцій. встановлених абзацом 5 частини другої ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", у розмірі 104101,86 грн.

Висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову вмотивований посиланням на встановлений в судовому процесі факт не підтвердження позивачем під час перевірки, яка проводилась Горлівською ОДПІ та результати якої викладені в акті від 05.03.2010 № 428/23-3/32804880, віднесених до валових витрат в податковому обліку з податку на прибуток за І квартал, півріччя, 9 місяців 2007 року, 2007 рік, І квартал, півріччя, 9 місяців 2008 року, 2008 рік, І квартал, півріччя, 9 місяців 2009 року, 2009 рік в загальній сумі 11270194,00 грн. та амортизаційних відрахувань в загальній сумі 1092783,00 грн. документами бухгалтерського та податкового обліку; не підтвердження податковими накладними, документами бухгалтерського обліку, податкового кредиту в податковому обліку з податку на додану вартість за податкові звітні періоди з 01.01.2007 по 31.12.2007 у загальній сумі 1720236,00 грн.; не підтвердження податковими накладними, які б відповідали вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"( Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ), податок в загальній сумі 126196,00 грн., включеного до податкового кредиту в січні –грудні 2007 року; безпідставне включення до податкового кредиту в податкових деклараціях за червень –листопад 2009 року податку на додану вартість в загальній сумі 305000,00 грн. по операціях з придбання послуг з оренди приміщень, витрати по оплаті яких не відповідають цілям господарської діяльності ; факти порушення позивачем підпунктів 2.8, 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України (z0237-01) у зв’язку з перевищенням ліміту залишку готівки в касі підприємства на 97393,54 грн. та здійснення готівкових розрахунків на суму 7783,32 грн. підзвітною особою без підтвердження розрахунковим документом факту сплати цієї суми; порушення пункту 1 ст. 3, пункту 1 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"при здійсненні розрахункових операцій на загальну суму 451572,16 грн. готівкою без застосування реєстратора розрахункових операцій; порушення ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"внаслідок здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій.

В касаційній скарзі ТОВ "Продінвест"просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, Горлівська ОДПІ просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Суд встановив, що фактичною підставою для визначення ТОВ "Продінвест"податкових зобов’язань з податку на прибуток у сумі 6181488,00 грн., в тому числі 3090744,00 грн. –основний платіж та 3090744,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції згідно податкового повідомлення-рішення від 15.03.2010 № 0000052334/0 слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 05.03.2010 № 428/23-3/32804880, про завищення позивачем в податковому обліку з податку на прибуток за І квартал 2007 року, півріччя 2007 року, 9 місяців 2007 року та 2007 рік валових витрат на загальну суму 9355385,00 грн. внаслідок включення до валових витрат вартості товарів (послуг), придбання яких на час здійснення перевірки не були підтверджені документами та регістрами бухгалтерського обліку (відомостями, журналами-ордерами, зворотно-сальдовими відомостями, головними книгами).

Відповідно до абзаців четвертого –шостого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"( Закон № 334/94-ВР (334/94-ВР) ) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 рази.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Отже, правила ведення податкового обліку передбачають підтвердження сум, що відтворені в податковому обліку, документами бухгалтерського обліку, які повинні бути в наявності у платника податків відповідно до вимог правил ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 1.2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88 (z0168-95) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.06.1995 за № 168/704, з наступними доповненнями та змінами господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення (z0168-95) .

Облікові регістри призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку. Інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою і змістом (пункти 3.1, 3.2 Положення (z0168-95) ).

Позивач не спростував висновок контролюючого органу, як підставу виключення з валових витрат 9355385,00 грн., про відсутність документального підтвердження валових витрат в цій сумі. Довід позивача в касаційній скарзі на наявність у нього відповідних документів нічим не підкріплений, в тому числі протоколом обшуку від 24.12.2009, складеним слідчим слідчого відділу податкової міліції ДПА у Донецькій області, під час якого були вилучені документи щодо фінансово-господарської діяльності підприємства за період з 01.01.2006 по 31.12.2009 та на який посилається позивач (а.а.с. 203-209, т.2). Разом з тим, в судовому процесі досліджені приєднані до справи переліки документів, наданих ТОВ "Продінвест"для перевірки службовим особам Горлівської ОДПІ, узагальнений перелік документів, які були використані при проведені перевірки (а.а.с.211-220, 65-70 т.2), а відтак висновок суду про порушення позивачем підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР є обґрунтованим.

Таким є і висновок суду щодо безпідставного зменшення позивачем скоригованого валового доходу за період з 01.01.2007 по 31.12.2009 на загальну суму 1092783,00 грн. (рядок 07 декларації з податку на прибуток) у зв’язку з нарахуванням амортизації на цю суму на вартість основних фондів, витрати на придбання та реалізацію яких чи то проведення інвентаризації яких позивач не підтвердив відповідними документами. Згідно з підпунктом 8.1.2 пункту 8.1 ст. 8 Закону № 334/94-ВР амортизації підлягають, зокрема витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів. Суд встановив відсутність відповідних документів і в складі документів, вилучених у позивача під час обшуку, проведеного слідчим відділом податкової міліції ДПА у Донецькій області. Надання позивачем під час перевірки акти внутрішнього переміщення основних засобів (типова форма № ОЗ-1) правильно оцінене судом як таке, що не звільняє позивача від підтвердження витрат на придбання основних фондів, оскільки амортизації підлягають саме ці витрати.

Суд встановив, що в податковому обліку з податку на прибуток за І квартал 2007 року, півріччя 2007 року, 9 місяців 2007 року та 2007 рік позивач відніс до валових витрат витрати з придбання послуг з оренди нежитлових приміщень у ТОВ "Вітел"на загальну суму 1194809,00 грн. на підставі додаткових угод від 01.06.2009 до договорів оренди від 07.11.2008 № 07/11/Ч, від 20.02.2008, від 25.09.2008 № 25/09/Ш, від 19.09.2008 № 19/09/08, якими орендна плата була збільшена відповідно з 10000,00 грн. до 75000,00 грн., з 10000,00 грн. на 55000,00 грн., з 20000,00 грн. до 102000,00 грн., з 10000,00 грн. до 80000,00 грн. (а.а.с28-34, т.1). При цьому позивач не обґрунтував економічну доцільність такого зростання витрат на оренду одних і тих же приміщень впродовж проміжку часу, який не міг об’єктивно вплинути на таке різке зростання вартості послуг з оренди.

За визначенням пункту 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) –це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 1.32 ст. 1 цього Закону господарська діяльність для цілей цього закону визначена як будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Суди попередніх інстанцій правильно застосували наведені норми матеріального права та дійшли обґрунтованого висновку про відсутність у позивача законних підстав для віднесення до валових витрат 1194809,00 грн., оскільки за змістом цих норм юридичним фактом, що породжує право на зменшення валового доходу на суму валових витрат є здійснення платником податку господарських операцій, що презумують отримання економічної вигоди, яка відмінна від вигоди податкової.

З огляду на викладене судові рішення в частині відмови в задоволенні позову про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 15.03.2010 № 0000052334/0 про визначення податкового зобов’язання за платежем з податку на прибуток у сумі 6181488,00 грн. підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають встановленим у справі обставинам та правильному застосуванню норм матеріального права.

В іншій частині постанова Донецького окружного адміністративного суду від 10.06.2010, та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.08.2010 підлягають скасуванню з направленням справи у відповідній частині на новий розгляд до суду першої інстанції, як постановлені з порушенням норм процесуального права, а саме статей 86 та 138 КАС України, які не уможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, відмовляючи в задоволенні позову в частині вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 15.03.2010 № 0000062334,0 про визначення податкових зобов’язань за платежем з податку на додану вартість у сумі 3748975,00 грн., суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач не підтвердив податковими накладними, документами бухгалтерського обліку податковий кредит за податкові звітні періоди з 01.01.2007 по 31.12.2007 у загальній сумі 1720236,00 грн.; податковими накладними, які б відповідали вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, податок на додану вартість у загальній сумі 126196,00 грн., включеного до податкового кредиту в січні –грудні 2007 року; та безпідставно включив до податкового кредиту в податкових деклараціях за червень –листопад 2009 року ПДВ в загальній сумі 305000,00 грн. по операціях з придбання послуг з оренди приміщень, витрати по оплаті яких не відповідають цілям господарської діяльності . Однак, при цьому суди попередніх інстанцій не звернули увагу, що відповідно до акту перевірки податкові зобов’язання в зазначеній сумі були донараховані позивачу не тільки з підстав вище вказаних порушень правил формування податкового кредиту, а й з підстав заниження позивачем податкових зобов’язань за грудень 2009 року на 505241,00 грн. внаслідок порушення позивачем пункту 4.1 ст. 4. підпункту 7.3.1 пункту 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР (а.а.с. 54-57). Крім того, дійшовши висновку про не підтвердження податкового кредиту в сумі 126196,00 грн. податковими накладними, які виписані відповідно до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, суд не встановив, які саме обов’язкові згідно з цією правовою нормою дані відсутні в податкових накладних та чи є вони такими, що відтворюють сутність операції з поставки, на підтвердження якої вони виписані, її кількісні та вартісні показники, суму податку на додану вартість, або впливають на ідентифікацію платника податку (постачальника та/або покупця). З наведеного в акті перевірки переліку податкових накладних, суми податку на підставі яких були виключені контролюючим органом з податкового кредиту, вбачається, що серед таких податкових накладних більшість складають ті, в яких, за висновком контролюючого органу, невірно вказано номер з посиланням на те, що використання букв перед порядковим номером суперечить діючому законодавству, а також ті, в яких неправильно вказана адреса покупця (позивача) (а.а.с. 67-135, т.1).

Згідно зі ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Штрафні санкції, встановлені Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) , Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (436/95) , є адміністративно-господарськими санкціями, а відтак їх застосування можливе в межах строків, встановлених зазначеною статтею. У зв’язку з цим до предмету доказування у даній справі входять і обставини щодо часу вчинення позивачем порушень, за які до нього застосовані штрафні санкції згідно рішень від 15.03.2010 № 0000552343, № 0000542343. № 0000562343. Ці обставини, однак, встановлені не були. Разом з тим, як свідчить акт перевірки, перевищення позивачем встановленого ліміту залишку готівки в касі було зафіксовано в період часу з 15.02.2008 по 01.03.2009, а проведення готівкових розрахунків за рахунок коштів, виданих під звіт, без надання відповідних платіжних документів, - 19.05.2007 та 27.05.2007 ( а.а.с.182, 183, т.1 ); не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій - з 18.06.2007 по 26.11.2008 (а.с.127- 128, т.2); торгівля тютюновими виробами та алкогольними напоями - з 29.01 по 14.10.2010 (додатки №№ 12, 13 до акту перевірки (а.а.с. 110, 111, т.2)).

Висновок суду щодо правомірності застосованих до позивача штрафних (фінансових ) санкцій за порушення пункту 1 ст. 3, пункту 1 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"зроблений без належної оцінки розрахункових операцій за надання послуг оренди та за продаж товарів суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 з точки зору підстав для віднесення цих операцій до сфери торгівлі та послуг в цілях Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) . В судовому процесі також не встановлені фактичні обставини щодо здійснення позивачем оптової торгівлі алкогольними напоями

При новому розгляді справи в зазначеній частині суду слід встановити дійсні обставини, з якими контролюючий орган пов’язує донарахування позивачу суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість та застосування до позивача штрафних ( фінансових ) санкцій у за правопорушення у сфері готівкових розрахунків, касової дисципліни та торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, дати належну юридичну оцінку цим обставинам та вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права.