2а-20639/10/0570 Про стягнення заборгованості з сум витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання - 12.01.2011 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року по справі № 2а-20639/10/0570 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі Донецької області про стягнення заборгованості з сум витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання,-

У серпні 2010 року позивач звернувся з адміністративним позовом до суду про стягнення заборгованості з сум витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року по справі № 2а-20639/10/0570 адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Маріуполі Донецької області про стягнення заборгованості з сум витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання було задоволено частково, а саме:

стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі Донецької області суму витрат Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області по особових справах потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період з 01.03.2010р. по 31.07.2010р. в розмірі 3058 (три тисячі п’ятдесят вісім) грн. 02 копійки, з яких сума основного розміру пенсії – 3000,00 грн. та поштового збору на доставку пенсій – 58,02 грн. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами по справі, застосував відповідні норми матеріального та процесуального права та виходив з наступного.

З громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідно у 1988 році, 1987 році, 1978 році та 1976 році на території колишнього СРСР стався нещасний випадок на виробництві, що підтверджується відповідними актами. Внаслідок цього орган Пенсійного фонду сплатив їм в період з 01.03.2010р. по 31.07.2010р. пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в наступних розмірах: ОСОБА_3 – 3824,00 грн., ОСОБА_4 – 3854,22 грн., ОСОБА_5 – 3546,00 грн. та ОСОБА_6 – 3824,00 грн., на загальну суму 15048,22 грн., з якої основний розмір пенсії, призначений і виплачений зазначеним особам щомісячно за період з березня по липень 2010 року, складає 3000,00 грн., витрати УПФУ по сплаті поштового збору на доставку пенсії складає 58,02 грн., державна адресна допомога складає 11990,20 грн.

Вказана сума була включена позивачем до щомісячних актів звірки, проте відповідачем не прийнята до заліку.

Відповідно до ст. 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі-Закон), призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Згідно ст. 8 Закону, виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, які формуються за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями на заходи соціального страхування.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі-Основ) встановлено, що загальнообов’язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ, в Україні, залежно від страхового випадку, маються такі види загальнообов’язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.

Відповідно до ст. 12 Основ, спори, що виникають із правовідносин за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду.

Статтею 26 Основ встановлено, що Пенсійний фонд є страхувальником у сфері пенсійного забезпечення. Крім того, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат (п. 4 ст. 26 Основ)

Відповідно до пункту 4 статті 25 вищеназваних Основ, за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов’язаним з виконанням ним своїх трудових обов’язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відносини, що виникають за зазначеними у ч. 1 ст. 25 Основ видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Частиною 2 ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов’язаних з виконанням ними трудових обов’язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому, право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов"язків.

Таким чином, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 позивачем правомірно призначена і виплачується пенсія у зв’язку із втратою працездатності, оскільки вони мають право на відшкодування шкоди, заподіяної їм внаслідок травмування на виробництві відповідно до законодавства України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрі України від 26 березня 2008 року № 265 (265-2008-п) "Про деякі питання пенсійного забезпечення", запроваджена державна адресна допомога, яка сплачується у разі, якщо розмір пенсії не досягає встановленого відсотка прожиткового мінімуму.

З положень статті 21 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" вбачається, що законом не передбачено обов’язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодувати Пенсійному фонду витрати, пов’язані з виплатою адресної допомоги.

Крім того, Головне управління Пенсійного фонду України та Управління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України визначили порядок відшкодування і види виплат, які підлягають відшкодуванню Управлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у разі виплати Пенсійним фондом України пенсії застрахованій особі при настанні страхового випадку, що затвердили спільною Постановою від 04.03.2003р. № 5-4/4 (z0376-03) .

Пунктом 4 зазначеного вище Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого вищезазначеною спільною Постановою Управління Пенсійного фонду України та Управління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 (z0376-03) (далі Порядок), встановлено перелік виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України.

Згідно пункту 4 Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) та інших нормативно-правових актів, а саме:

- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Серед зазначених сум відсутні суми державної адресної допомоги та витрати, пов’язані з її виплатою, у зв"язку з чим суд приходить до висновку, що жодним нормативним актом не передбачено обов"язку відповідача відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату державної адресної допомоги.

Суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі Донецької області підлягають задоволенню в частині стягнення сум витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які складаються із сум основного розміру пенсії та поштового збору на доставку пенсій за період з 01.03.2010 р. по 31.07.2010 р.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.

Керуючись ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року по справі № 2а-20639/10/0570 – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року по справі № 2а-20639/10/0570 – залишити без змін.

Ухвала за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.